Тетропіум Ґабрієла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетропіум Ґабрієла
Tetropium gabrieli Weise, 1905
Tetropium gabrieli Weise, 1905
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Асеміни (Aseminae Thomson, 1860)
Рід: Тетропіум (Tetropium Eschscholtz, 1830)
Вид: Тетропіум Ґабрієла (T. gabrieli)
Tetropium gabrieli
Weise, 1905
Посилання
Вікісховище: Tetropium gabrieli
EOL: 348293
NCBI: 256651

Тетро́піум Ґабріє́ла (лат. Tetropium gabrieli, Weise, 1905) — жук з родини Жуків-Вусачів.

Поширення

[ред. | ред. код]

Хорологічно T. gabrieli є європейським видом в межах європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює гірські регіони Європи аж до південного Уралу. В районі Східних Карпат зустрічається дуже рідко в смерековому лісовому поясі.

Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах модрини (Larix decidua). Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно проґресивної гілки підродини Aseminae.

Передньоспинка в T. gabrieli, на відміну від T. castaneum, матова. Її боки рашпілевидно поцятковані. Голова між вусиками без поздовжньої боріздки. Тіло чорне, іноді буре з так само забарвленими надкрилами. Вусики і ноги руді, часто чорні. Довжина тіла 8-12 мм.

Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної – 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й терґіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина - 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Генерація – дворічна.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. "Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій". — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11019/
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/tg.htm