Тимочко Іван Олексійович
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2024) |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Тимочко Іван Олексійович | |
---|---|
Сержант | |
Тимочко Іван Олексійович Командир відділення гаубично самохідно — артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Сержант. | |
Загальна інформація | |
Народження |
2 листопада 1980 (43 роки) Лавочне |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Війни / битви | російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Іва́н Олексі́йович Тимочко (02.11.1980, с. Лавочне, Сколівський р-н, Львівська область.) — учасник бойових дій[1], чинний військовослужбовець, голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України[2], ветеран АТО.
В 2003 році закінчив Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка за фахом «Педагогіка та методика середньої освіти. Історія».
З 2000 по 2007 працював педагогом-організатором та вчителем охорони безпеки життєдіяльності школи № 2 у селі Лавочне.
В 2012—2013 після переїзду до міста Львова працював у Львівському міському центрі соцслужб для сім'ї дітей та молоді, а також в центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.
В 2014 році брав активну участь у Революції гідності на боці протестуючих, а згодом захищав країну під час АТО та ООС на Донбасі. В армії пробув три роки, демобілізувався через проблеми із здоров'ям. Після цього повернувся до цивільної роботи, постійно підтримував зв'язки з однополчанами. Став активним учасником ветеранських організацій, зокрема був одним із ініціаторів Координаційної ради учасників бойових дій при Львівській ОДА.
Окрім того залучався до зборів резервістів. Під час таких зборів у лютому 2020 року відкритим голосуванням був обраний головою Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ.
З 2014 по 2015-й рік працював у Департаменті соціального захисту при Львівській ОДА. Був заступником начальника управління.[1]
В 2017 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, спеціальність «Державна служба».
В 2019—2021 працював заступником начальника управління соціального обслуговування — начальником відділу надання соціальних послуг департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА..
З 2020 року — курсант Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (програма військової підготовки офіцерів запасу). А з 2022 року — аспірант Національного університету «Львівська Політехніка», Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку. Спеціальність: «Публічне управління та адміністрування».
З 2021 і по теперішній час — Начальник управління соціальних гарантій департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА.
Помічник депутатів від фракцій політичної партії ВО «Свобода» Львівської міської ради Шаварова Юрія Івановича (7-е скликання) та Львівської обласної ради Калинича Івана Юрійовича (6-те скликання).[3]
З першого дня широкомасштабного вторгнення Росії пішов до армії і виїхав на фронт у район Попасної Луганської області. Також брав участь у здійсненні заходів із відсічі і стримування збройної агресії Росії в Україні на Миколаївщині, Запоріжжі, Херсонщині, Донеччині, обороні Києва.
З 2017 року — Керуючий справами, громадська організація «Об'єднання людей з обмеженими фізичними можливостями учасників Антитерористичної операції та інших збройних конфліктів».
З 2019 року — Голова громадської організації «Координаційна рада учасників бойових дій Львівщини»[3].
З 2020 року і по теперішній час — Голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України
З 2021 року — член громадської організації «Асоціація учасників бойових дій та ветеранів 24 Окремої механізованої бригади»
З 2024 року — почесний член Національна асоціація публічного управління та адміністрування України
З 2016 року — курсант, номер обслуги гаубично самохідно — артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
З 2016 по 2019 роки — Командир гармати гаубично самохідно — артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2024 року також заступив на посаду Командира гармати гаубично самохідно — артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
З 2023 року і по теперішній час — командир відділення гаубично самохідно — артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Звання: сержант.
Цей розділ не містить посилань на джерела. (січень 2024) |
- 15.03.2017 Відзнака командира 24 окремої механізованої бригади «Залізний воїн».
- 31.03.2017 Медаль «Учасник АТО».
- 31.03.2017 Нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій».
- 14.10.2017 МЕДАЛЬ «За відвагу».
- 24.10.2017 МЕДАЛЬ «За оборону рідної держави».
- 07.12.2017 МЕДАЛЬ «За особливу службу».
- 28.05.2018 МЕДАЛЬ «За оборону м. Торецьк».
- 29.08.2018 ВІДЗНАКА Президента України «За участь в Антитерористичній операції».
- 22.04.2020 НАГРУДНИЙ ЗНАК командувача Сухопутних Військ Збройних Сил України «Сухопутні війська України».
- 05.05.2021 НАГРУДНИЙ ЗНАК головнокомандувача Збройних Сил України «За заслуги перед Збройними Силами України».[4]
- 24.08.2021 ВІДЗНАКА- МЕДАЛЬ Президента України «Учасник Військового параду 2021».
- 06.09.2023 МЕДАЛЬ митрополита Київського і всієї України, предстоятеля Православної церкви України «За жертовність і любов до України».
- 18.11.2023 ПОЧЕСНА ВІДЗНАКА Командувача військ оперативного командування «Захід».
- 07.11.2023 ПОЧЕСНИЙ НАГРУДНИЙ ЗНАК Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».[5]
- ↑ а б Заступник голови Львівської ОДА не дав слова учаснику АТО – новини Львова. www.depo.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Із полум’я зродились: історії українських героїв, що виборюють світло. vogue.ua (укр.). 18 квітня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ а б У Львові палять фаєри та вимагають відставки очільника поліції. 032.ua - Сайт міста Львова (укр.).
{{cite web}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка); Пропущений або порожній|url=
(довідка) - ↑ Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України». Вікіпедія (укр.). 19 березня 2022. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ Відзнаки Головнокомандувача Збройних сил України. Вікіпедія (укр.). 26 грудня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
- Сержанти (Україна)
- Народились 2 листопада
- Народились 1980
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Сколівського району
- Учасники Євромайдану