Тимчасовий уряд національної єдності та національного порятунку Камбоджі
| Тимчасовий уряд національної єдності та національного порятунку Камбоджі | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Країна |
 Камбоджа |
| Дата створення | 11 липня 1994 |
| Попередні відомства | Коаліційний уряд Демократичної Кампучії |
| Дата скасування | 22 червня 1998 |
| Підвідомчі органи | Вища рада національної оборони |
 Провінція Пайлін на карті Камбоджі | |
Тимчасовий уряд національної єдності та національного порятунку Камбоджі (англ. Provisional Government of National Union and National Salvation of Cambodia, PGNUNSC) — уряд у вигнанні, сформований членами Камбоджійської партії національної єдності (Червоні Кхмери Пол Пота) 11 липня 1994[1] у відповідь на відновлення Королівства Камбоджа.
Главою уряду (і водночас командувач збройних сил Червоних Кхмерів) був Кхіеу Сампхан, його заступником — Сон Сен. Іншими членами самопроголошеного уряду стали Чан Юран (колишній посол Кампучії в КНР), Мак Бен, Ін Сопхеап, Кор Бун Хенґ, Піч Чхенґ і Чун Чоеун (ексміністр охорони здоров'я Демократичної Кампучії).[2]
Під контролем сил PGNUNSC були провінції Пайлін і Преахвіхеа,[3] де і було проголошено. «Тимчасовою столицею» країни було оголошено місто Пайлін. PGNUNSC не мало міжнародного визнання, проте у 1996—1998 роках. підтримувало неформальні відносини з керівництвом КНР. PGNUNSC мало власну радіостанцію, яка вела мовлення на підконтрольних Червоних Кхмерам територіях.[4]
Смерть Пол Пота у квітні 1998 року призвела до загального занепаду руху Червоних Кхмерів. У зв'язку з цим Кхієу Сампхан і Та Мок прийняли рішення про розпуск уряду 22 червня 1998 року.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ United States Foreign Broadcast Information Service. Daily report: East Asia. Index, Volume 16, Part 2. NewsBank. 1996. p. 456.
- ↑ International Federation of Social Science Organizations. Transition Regimes: Political and Socio-Economic Transformations. 1998. p. 157.
- ↑ Alan John Day. Political Parties of the World. 1996. p. 110.
- ↑ Human Rights Watch. Cambodia At War. 1995. p. 25.
- ↑ Sucheng Chan. Survivors: Cambodian Refugees in the United States. Chicago, IL: University of Illinois Press. 2004. p. 255.