Тишкевич Юрій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юрій Тишкевич герба Леліва (пол. Jerzy Tyszkiewicz, бл. 1600 — 16 лютого 1702) — литовський шляхтич руського походження, син маршалка господарського Дмитра Скумін-Тишкевича і княжни Ганни Михайлівни Масальської. Обіймав уря́ди віленського тивуна (1685 —1701) й войського (1658–85) та старости абельського[1]. Дворянин покойовий Владислава IV і Яна II Казимира. Під час шведського потопу Юрій сформував за власний кошт із частки обивателів Вількомирського повіту дві козацькі хоругви. Неодноразово послував на сейм[2]. Дружина — Маріанна Людвіка Криська (пол. Maryanna Ludwika Kryska), із якою мав сина Казимира[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego, T. I, Województwo Wileńskie XIV—XVIII wiek, pod red. A. Rachuby, Warszawa 2004, s. 93, 743.
  2. ↑ Żychliński, Teodor (1883). Złota księga szlachty polskiéj. R. 5. Poznań. с. 337.
  3. ↑ Гарасимчук В. Матеріали до історії козаччини XVII віку. — Львів : Інститут української археографії НАН України, Львівське відділення, 1994. — С. 110-111. — ISBN 5-7702-0623-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тишкевич_Юрій_Дмитрович&oldid=41762708