Тишкевич Юрій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юрій Тишкевич герба Леліва (пол. Jerzy Tyszkiewicz, бл. 1600 — 16 лютого 1702) — литовський шляхтич руського походження, син маршалка господарського Дмитра Скумін-Тишкевича і княжни Ганни Михайлівни Масальської. Обіймав уря́ди віленського тивуна (1685 —1701) й войського (1658–85) та старости абельського[1]. Дворянин покойовий Владислава IV і Яна II Казимира. Під час шведського потопу Юрій сформував за власний кошт із частки обивателів Вількомирського повіту дві козацькі хоругви. Неодноразово послував на сейм[2]. Дружина — Маріанна Людвіка Криська (пол. Maryanna Ludwika Kryska), із якою мав сина Казимира[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego, T. I, Województwo Wileńskie XIV—XVIII wiek, pod red. A. Rachuby, Warszawa 2004, s. 93, 743.
  2. Żychliński, Teodor (1883). Złota księga szlachty polskiéj. R. 5. Poznań. с. 337.
  3. Гарасимчук В. Матеріали до історії козаччини XVII віку. — Львів : Інститут української археографії НАН України, Львівське відділення, 1994. — С. 110-111. — ISBN 5-7702-0623-3.