Томашун Ян Янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томашун Ян Янович
Народився 20 лютого 1889(1889-02-20)
тепер Латвія
Помер 1938(1938)
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність латиш
Діяльність державний діяч
Членство Всесоюзне товариство старих більшовиків
Партія ВКП(б)

Ян Янович Томашун (Яніс Томашунс) (20 лютого 1889(18890220), тепер Латвія — 1938?) — радянський діяч, латиський революціонер, голова Харківської міської контрольної комісії КП(б)У. Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в листопаді 1927 — січні 1934 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині наймита. Батько був на заробітках в Америці, після повернення заарештований російською владою та висланий до Маньчжурії.

З 1900 по 1903 рік навчався в сільському училищі. З 1903 року працював у лимарній майстерні в Жагарах.

Член РСДРП(б) з 1905 року. Учасник революційних подій 1905—1907 років у Жагарах, член бойової групи. У 1907 році заарештований, півроку пробув у в'язниці, за недостатністю доказів звільнений із ув'язнення.

З 1908 року працював у лимарній майстерні в Ризі.

У 1911—1912 роках служив у 23-му саперному батальйоні російської імператорської армії в Моршанську. Демобілізований через хворобу.

У 1912—1913 роках працював у телефонній конторі в Ризі, потім був робітником ризького механічного заводу «Атлас». У 1913 звільнений за організацію страйку на заводі. З 1913 по 1915 рік працював на ризькій фабриці «Уніон», разом із якою був евакуйований до Харкова. З 1915 року — робітник заводу акціонерного товариства «Всеобщая электрическая компания» (ВЭК) у Харкові.

Після лютневої революції 1917 роеку входив до складу заводського комітету заводу ВЭК, обирався до ради робітничих депутатів міста Харкова. Був один із організаторів загонів Червоної гвардії в Харкові.

У 1918 році в складі Латиського комуністичного загону був направлений до міста Самари, де брав участь у боях із чеськими військами. Потрапив у полон, втік, працював у більшовицькому підпіллі Самари.

З 1919 року працював у Самарській губернській надзвичайній комісії (ЧК), був членом колегії Самарського губернського продовольчого комітету, уповноваженим із ліквідації приватної торгівлі в Самарі та Самарській губернії, згодом на Уралі.

З 1923 року — продовольчий комісар у місті Кам'янці-Подільському. Потім працював у Подільській губернській контрольній комісії.

На 1926—1927 роки — голова Білоцерківської окружної контрольної комісії — робітничо-селянської інспекції.

На 1930 рік — голова Харківської міської контрольної комісії — робітничо-селянської інспекції.

З липня 1932 по січень 1934 року — член Президії та член Партійної колегії Центральної Контрольної Комісії КП(б)У.

Подальша доля невідома. У 1937 році заарештований органами НКВС. Репресований.

Джерела

[ред. | ред. код]