Торунь (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Торунь
Torun Ukraine 2012 4.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Міжгірський район
Рада/громада Торуньська сільська рада
Код КОАТУУ 2122487901
Основні дані
Засноване 1600
Населення 1344
Поштовий індекс 90015
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°40′27″ пн. ш. 23°36′12″ сх. д. / 48.67417° пн. ш. 23.60333° сх. д. / 48.67417; 23.60333Координати: 48°40′27″ пн. ш. 23°36′12″ сх. д. / 48.67417° пн. ш. 23.60333° сх. д. / 48.67417; 23.60333
Середня висота
над рівнем моря
685 м
Місцева влада
Адреса ради 90015, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Торунь, 503, тел. 2-86-37
Карта
Торунь. Карта розташування: Україна
Торунь
Торунь
Торунь. Карта розташування: Закарпатська область
Торунь
Торунь

CMNS: Торунь у Вікісховищі

То́рунь — село в Україні, в Міжгірському районі Закарпатській області.

Географія[ред. | ред. код]

У селі річка Торунька впадає у річку Ріку.

Історія[ред. | ред. код]

Перша достовірна згадка про село Торунь відноситься до 1642-го року.

Село належало до володінь Липчеїв.

Саме з цього періоду в документах починає фігурувати комонім «Turun-Patak», який спочатку без змін використовувався для позначення невеликого гірського поселення, а з часом трансформувався в «Toronya» і «Torun». Чеський дослідник Владімір Шмілауер (1895—1983) вважав, що в назві даного населеного пункту чітко прослідковується слов'янська лексема «ТОУРЪ», себто «тур» — слово, яким колись позначали нині вже вимерлих представників роду європейських диких биків (останнього тура було вбито у 1627 році). Згідно з даними Шмілауера назву села можна вивести від імені реально існуючої (можливо на час заснування села вже лише живої в абстрактних поняттях) тварини. Цікаво, що ще й зараз на околиці села Торун живою і загальновживаною є назва одного із місцевих урочищ — «Турово», що деякою мірою підкріплює подані вище висновки.

Цікаво, що ще й зараз на околиці села Торунь живою і загальновживаною є назва одного із місцевих урочищ — «Турово», що деякою мірою підкріплює подані вище висновки.[1]

Церква Введення пр. богородиці. 1809.

У 1751 р. в селі згадують церкву Стрітення: «деревяна, добра… Образами украшена, нижні нові, верхні старі… Кладбище вода миєт, что опасностю угрожает саму церков, однакож огороженна плотом».

У 1801 р. «Прислоп з Торуном має дві церкви деревяні: єдну в Торуни (очевидно, в Прислопі) рока 1797 поставлену, но ся не маєт вежі, ани креста ани чаші, на что просят вірники 255 ринских из фонда религійного.

Друга церква в Торуни доста добра, вміщаєт 210 вірников, снарядами посередно сооружена» .

Теперішню церкву, збудовану із смереки, датують 1809 p., і вона настільки подібна до прислопської церкви, звичайно, не повторюючи її, що напрошується думка про спільних авторів обох церков. Тризрубна церква має високу башту з бароковим завершенням, покритим бляхою, чудовий ґанок з різьбленими стовпчиками, різьблений карниз та вінці зрубів, профільовані в формі «качурів». Це декоративне багатство доповнюється в інтер'єрі різьбленим проходом між бабинцем та навою, перекритою коробовим склепінням. Нижній ярус іконостаса має дев'ять полів, а другий і третій — по дванадцять.

На жаль, у 1994 р. церкву і дзвіницю оббито блискучим металевим покриттям, а ґанок засклено.

Торунь, 1920

Біля церкви стоїть дерев'яна дзвіниця, яка своєю художньою вартістю та архаїкою форм не поступається більшій дзвіниці в сусідньому Прислопі. Споруджена із соснових напівколод, дзвіниця має двоє воріт у нижньому ярусі, аркові отвори у верхньому, профільовані випуски вінців зрубів.

Торунь дав назву перевалу, що веде з Прикарпаття на Закарпаття.

На Торуньському перевалі є австрійський військовий цвинтар часів Першої світової війни, також угорський ДОТ приблизно 1940 р.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1432 особи, з яких 687 чоловіків та 745 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1341 особа.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,70 %
російська 0,30 %

Церква[ред. | ред. код]

Церква Введення Пр. Богородиці,1809.[5]

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Степан Гинилевич (псевдо: «Дубик») — командант станиці національної оборони Карпатської України в Торуні. Загинув поблизу села.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]