Травлення (технологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна. Докладніше — на сторінці Травлення (значення).

Травлення фольгованого текстоліту у розчині хлориду заліза для видалення мідної поверхні.

Тра́влення — обробка поверхні металу, скла тощо розчинами кислот або солей для розчинення частини поверхні. Використовується у друкарстві, ювелірній справі, обробці скла для нанесення зображення, при виготовленні друкованих плат.

Зміст

Травлення застосовується:

для зняття поверхневого шару забруднень, оксидів, жирової плівки і т. п. (наприклад, окалини з напівфабрикату в металургії)
для виявлення структури матеріалів (наприклад, структури металів і сплавів у металографії)
для формування провідних доріжок і контактних площадок при виробництві друкованих плат
для нанесення рельєфного малюнка при художній обробці матеріалів (зазвичай металів)
для виготовлення мембран (витравлювання дуже малих отворів із методом фотолітографії)
для хімічного полірування поверхні і видалення порушеного в ході попередньої механічної обробки шару.
для створення матової поверхні на склі по яким можна писати олівцями (підписування скляних ємностей в лабораторній практиці).

у виробництві друкованих плат традиційно використовують FeCl₃, CuCl₂, M₂S₂O₈ (де M - Na, K або NH₄), водну суміш H₂O₂ з хлоридною кислотою .
Для видалення продуктів окиснення з поверхні міді та стопів (сплавів) на її основі (якщо продукти окиснення не сульфідні) можна використати концентрований розчин амоніаку.
Для травлення скляних поверхонь використовують флуоридну кислоту або підкислені розчини флуоридів.

Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.