Транебергсбрун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транебергсбрун
Дата створення / заснування 31 серпня 1934
Зображення
Названо на честь Tranebergd
Країна  Швеція
Адміністративна одиниця комуна Стокгольм
З матеріалу залізобетон
Ким офіційно відкритий Густав VI
Архітектор David Dahld і Paul Hedqvistd
Дата офіційного відкриття 31 серпня 1934
Проходить над/під Транебергсунд
Розташування кінцевого пункту Tranebergd і Kristinebergd
Довжина або відстань 450 м
Висота 32 м
Категорія для видів з цього об'єкта d
Мапа
CMNS: Транебергсбрун у Вікісховищі

Координати: 59°20′00″ пн. ш. 17°59′42″ сх. д. / 59.3336111100277747710° пн. ш. 17.99500000002777966° сх. д. / 59.3336111100277747710; 17.99500000002777966

Транебергсбрун (швед. Tranebergsbron) — комбінований автомобільний і метро міст, потрійний арковий міст у центрі Стокгольма, Швеція. Міст перетинає протоку Транебергсунд, та сполучає острів Кунгсгольмен із західним передмістям Бромма.

Сьогоднішній міст[ред. | ред. код]

Транебергсбрун відкрито 31 серпня 1934 року після трьох років будівництва. Це бетонна аркова конструкція з трьох паралельних арок з горизонтальним кліренсом 181 м. [1] Цей проліт був найдовшим бетонним арковим мостом у світі на той час.

Міст Транеберг має довжину 450 м і кліренс 25,2 м, що робить його лише на 80 см нижчим за Вестербрун. Як і на Вестербруні, який відкрито 1935 року, інженерами-будівельниками були Ернст Нільссон і Салмон Касарновський, а архітекторами — Пол Гедквіст і Девід Даль.

Високе транспортне навантаження та зимова сіль на дорозі поступово призвели до значних пошкоджень мосту. Тому в середині 1990-х довелося обмежити інтенсивний рух. Нарешті, було вирішено побудувати ще один, третій арковий мосту, і ґрунтовно відремонтувати існуючі проїжджі частини та підпірні стіни аж до арок, що було практично так само, як будувати нову частину цих частин. Роботи розпочалися 22 лютого 1999 року, а 31 серпня 2005 року «новий» Транебергсбрун був урочисто знову відкритий кронпринцесою Вікторією. Витрати склали приблизно 90 мільйонів євро.

На початок 2020-х рух метро проходить найпівнічнішим мостом, середній міст використовується для руху на захід з міста, а новий південний міст використовується для пішоходів, велосипедистів і транспорту на схід у напрямку міста.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stockholms gatunamn, sida 34

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Larsson, Yngve (1977). Mitt liv i Stadshuset – Andra delen: I tjänst hos denna stolta stad (1920–1954). Stockholm: Stockholms kommunalförvaltning. sid. 457 f, 467 ff, 472 ff. Libris 7751622. ISBN 91-85676-00-4 (Digital version, s. 343–673)
  • Stahre, Nils-Gustaf; Fogelström, Per Anders (1986). Stockholms gatunamn: innerstaden. Monografier utgivna av Stockholms stad (återtryck av del av 1:a upplagan). Stockholm: Liber/Allmänna förlaget. Libris 7269073. ISBN 91-38-90777-1