Транс'європейські мережі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Транс’європейські мережі (англ. Trans-European Networks, TEN) — концепція, яка виникла наприкінці 1980-років у зв’язку з програмою єдиного ринку. Щоб забезпечити функціонування великого ринку та свободу пересування товарів, капіталів, людей і послуг потрібні добре розвинені національні й регіональні транспортні й комунікаційні мережі, пов’язані між собою сучасною та ефективною інфраструктурою. Транс’євро­пейські мережі (ТЄМ) охоплюють три сфери:

  • транспортні ТЄМ: автомобільні та комбіновані перевезення, водні шляхи та морські порти, швидкісна європейська залізниця. До цієї ж категорії відносять інформаційні системи керування транспортом, наприклад, нова супутникова система визначення географічного місцеположення “Галілео”;
  • енергетичні ТЄМ: електро – та газопостачання. Головною метою в цій галузі є створення єдиного енергетичного ринку та безпека постачання;
  • телекомунікаційні ТЄМ: сприяють широкому поширенню електронних послуг на базі телекомунікаційних мереж. Вони є стрижнем ініціативи “Інформаційне суспільство для всіх” у рамках програми “Електронна Європа”.

Договір про Європейський Союз заклав законодавче підґрунтя транс’європейських мереж, як ключового елемента створення єдиного ринку та зміцнення економічної і соціальної згуртованості. З огляду на ці завдання, Спільнота розробляє директиви, в яких визначає цілі; пріоритети; проекти, що являють собою спільний інтерес; та широкий спектр заходів у трьох відповідних секторах (транспорт, енергетика і телекомунікації). На період 2000 – 2006 рр. бюджет, передбачений на проекти ТЄМ становить 4,6 мільярда єврів, до яких слід також додати внески з Європейського фонду регіонального розвитку, Фонду гуртування, Європейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду.

Посилання[ред.ред. код]