Трибусівка
село Трибусівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Тульчинський район |
Громада | Студенянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05100110100078775 |
Облікова картка | Трибусівка |
Основні дані | |
Засноване | 1815 |
Населення | 987 |
Площа | 2,34 км² |
Густота населення | 421,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24710 |
Телефонний код | +380 4349 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°11′06″ пн. ш. 28°39′47″ сх. д. / 48.18500° пн. ш. 28.66306° сх. д.Координати: 48°11′06″ пн. ш. 28°39′47″ сх. д. / 48.18500° пн. ш. 28.66306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
173 м |
Водойми | Вікниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24715, Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Студена, вул. Соборна, 42 |
Карта | |
Мапа | |
|
Трибусі́вка — село в Україні, у Студенянській сільській громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 987 осіб. Розташоване на обох берегах річки Вікниці, що є притокою Дністра.
За переказами старожилів Трибусівка виникла дуже давно. Першими поселенцями були люди, які мандрували і шукали кращих місць для життя, тікаючи від утисків панів. На сільському кладовищі досі збереглися старовинні надгробні хрести. Назва села, за легендою походить від того, що перший такий мандрівник на прізвище Трибух побудував першу хату на одному з горбів, де тепер починається село.
Існує ще одна легенда про виникнення назви поселення. В ній розповідається про те, що колись давно у пана була чарівна донька. На одне із свят він подарував їй дороге намисто. Одного разу красуня вирішила прогулятися у ньому по садку. Нитка розірвалася і намистинки розкотилися по саду. Пан наказав прислузі зібрати намисто. Довго ті люди збирали і відшуковували їх. Врешті-решт зібрали. Однак у намисті не вистачало три бусинки. З тих пір місцевість, де було їх загублено отримала назву Трибусівка.
Село цікаве й тим, що у ньому кожний, бодай маленький куточок має свою назву, яка розкриває велику історію Трибусівки. З неї можна дізнатися хто є хто, коли де жив. Наприклад у селі є Микитова криниця, Томова криниця, Штефанова криниця, Соборна криниця, або ж Марків яр, Булатишин яр, Кабаків мочар. По околицях села розташовані Одаї, що в перекладі з молдовської означає «хутір». Зараз це просто садки, в яких є чимало фруктових дерев, а колись були поселення. Джерело — це ділянка за селом, яка не може не здивувати своєю красою. Тут з-під каміння б'є природне джерело з надзвичайно чистою, холодною, напрочуд смачною водою. На одному з пагорбів села, на роздоріжжі стоїть великий дерев'яний хрест, який, за свідченнями старожилів, встановили коли почали будувати село і який став своєрідним символом та оберегом села. Куток, що знаходиться поблизу нього, так і називається «Біля хреста».
3 червня 1925 Велико-Косницький район розформований, село перейшло до складу Піщанського району.[1]
У 1957 р. до села приєднано село Нижня Слобідка.[2][3][4]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Студенянської сільської громади.[5]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Піщанського району, село увійшло до складу Тульчинського району[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,39% |
російська | 0,51% |
-
Школа
-
Спортивний майданчик
-
Криниця
-
Автобусна зупинка
-
Церква
-
Фельдшерський пункт
-
Пункт прийому молока
-
Будинок культури
-
Річка Вікниця
-
Пам'ятник воїнам-односельчанам
-
Дорога із села
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»
- ↑ Прадідівська слава. Нижня Слобідка. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 319.
- ↑ Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Трибусі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.517
- Погода в селі Трибусівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- trybusivka-zosh.vn [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.]