Трилопатія п'ятизубчаста
| Трилопатія п'ятизубчаста | |
|---|---|
_1274.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Lophoziaceae |
| Рід: | Трилопатія (Tritomaria) |
| Вид: | T. quinquedentata
|
| Біноміальна назва | |
| Tritomaria quinquedentata (Huds.) H.Buch
| |
Трилопатія п'ятизубчаста (Tritomaria quinquedentata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Таксон вважається синонімом до Trilophozia quinquedentata (Huds.) Bakalin.
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].
Вид живе в помірно затінених і помірно вологих місцях на нейтральному чи слабокислому субстраті. Тут росте на силікатних і карбонатних ґрунтових породах, інколи епіфітно на основах дерев, рідше на мертвій деревині. Над межею дерев часто зустрічається досить часто як ґрунтовий мох у насадженнях гірської сосни.
Характеристика[ред. | ред. код]
_1304.JPG)
Рослини від зелених до коричнево-зелених, розпростерті, довжиною до 5 сантиметрів і шириною від 2 до 3 міліметрів. Вони або утворюють потужні килимки, або спорадично ростуть серед інших мохів. Нижня сторона стебла густо вкрита ризоїдами. Листки від косих до поперечних, довжиною та шириною приблизно від 1 до 1,4 мм, асиметричні та розділені на три частки дуже різного розміру у верхній частині. Задня більша частка листа тупа або загострена, інші дві менші — колючі. На одну клітину листка припадає від 6 до 15 масляних тілець. Підлистки відсутні або є лише на кінці стебла. Статевий розподіл дводомний. Іноді утворюються спорогони. Виводкові тіла відсутні або рідкісні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tritomaria exsectiformis. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 17.02.2024.
- ↑ Tritomaria quinquedentata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 17.02.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.
| |||||||||||