Туманський Іван Григорович
| Туманський Іван Григорович | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1777 — 1781 | |||
| Попередник: | - | ||
| Спадкоємець: | не призначався | ||
| Народження: | бл. 1740 | ||
| Смерть: | невідомо | ||
| Країна: |
 Гетьманщина | ||
| Освіта: | Києво-Могилянська академія | ||
| Рід: | Туманські | ||
| Батько: | Туманський Григорій Тимофійович (? — 1772) | ||
| Мати: | Журовська Анастасія Костянтинівна (? — бл. 1772) | ||
Туманський Іван Григорович (бл. 1740 — ?) — письменник, перекладач, член Другої Малоросійської колегії в 1777—1781 роках, колезький радник (1777), статський радник (1793 р.)
Навчання[ред. | ред. код]
Навчався в Київській академії, закінчивши клас риторики[1].
Потім він продовжив навчання в Санкт-Петербурзі: з 20 лютого 1758 р. — в гімназії Імператорської академії наук і мистецтв; потім до 1761 року навчався в Санкт-Петербургському університеті, де вивчав латинську, німецьку та французьку мови, слухав лекції М. М. Мотониса і Г. В. Козицького з логіки та риторики, займався історією, географією та математикою.
Державна служба[ред. | ред. код]
З 1764 р. І.Туманський почав службу перекладачем у Герольдмейстерську контору Сенату. Потім продовжив її на посаді секретаря Третього департаменту Сенату. А в 1777 р. — переведено до Першого департаменту Сенату.
За пропозицією П.Рум'янцева-Задунайського Сенату надав в 1777 році І.Туманському чин надвірного радника і посаду в Малоросійській колегії.
10 липня 1777 р. за «усердное исправление должности» П. О. Румянцев-Задунайський рекомендував Колегії призначити І.Туманському зарплату канцеляриста 3-го класу «до того времени, пока откроется первая вакансия, на кою тотчас же его и поставить».
Деякий час І.Туманський перебував у штаті канцеляристів надвірного радника і резидента А. Д. Константинова при дворі хана Шагін-Гірея в Криму, звідки, у зв'язку з хворобою 26 червня 1779 р. та за особистим клопотанням П.Рум'янцева-Задунайського, був переведений у штат канцеляристів Малоросійської колегії.
|
«Наприкінці 1770-х рр. у Малоросійській колегії порядкували самі Туманські: водночас членами Колегії було три представники роду – В.Г.Туманський, його син Михайло, до яких приєднався І.Г. Туманський»[2], - зазначав історик О.П. Оглоблин | 
|
.
30 травня 1782 р. за поданням П. О. Румянцева-Задунайського в «награждение за продолжение им с 1769 г. добропорядочной службы», І.Туманський отримав чин військового товариша.
Станом на 1781 р. він мешкав у Глухові в будинку бунчукового товариша С. П. Кулябки.
В 1784 році І.Туманський був призначений губернським прокурором у новоствореному Київському намісництві, а згодом — «экономии директора».
22 грудня 1784 р. він отримав чин колезького радника.
Протягом 1791—1795 рр. І.Туманський перебував на посаді голови Цивільної палати Київського намісництва.
Творчість[ред. | ред. код]
Як перекладач з іноземних мов І.Туманський увійшов до створеного з ініціативи Катерини ІІ у 1760-х рр. «Собрания, старающегося о переводе иностранных книг», яке було створене з метою знайомства російської публіки з творами провідних західних мислителів XVIII ст.
І.Туманський добре володів латинською, французькою та німецькою мовами[3].
В 1763 році він переклав та власним коштом видав твір Фенелона Франсуа де Саліньяка «О воспитании девиц» (1687 р.). Потім ця праця перевидавалась чотири рази.
І.Туманський також здійснив переклад 64 статей з «L'Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers» («Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел»), які належали здебільшого Л. де Жокуру. Переклад ще 24 статей з «Енциклопедії», присвячених суспільно-політичному устрою та державній політиці, — «Правление», «Демократия», «Ограниченная монархия», «Тирания», «Узурпатор» у 1770 р. були видані окремою збіркою під назвою «О государственном правлении и разных родах оного».
У 1769 р. І.Туманський уклав збірку, присвячену Стародавній Греції під назвою «Пелопоннес или Морея, с находившимися и находящимися в оной городами, областями и другими примечания достойными местами».
Ці видання були серед перших книг, виданих «Собранием, старающимся о переводе иностранных книг»[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден святого Володимира 4 ступеня (1791 р.)
Родина[ред. | ред. код]
Брат Туманський Осип Григорович (бл. 1730—1795) — був дипломатом в уряді Кирила Розумовського та секретарем Другої Малоросійської колегії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Модзалевський В. Л. Малоросійський родословник. Т. 5, вип. 2 / В. Л. Модзалевський ; [ред. кол.: С. В. Шурляков (відп. секретар) та ін. ; упорядкув.: В. В. Томазов]. — К.: [б. в.], 1998. — 96 с.
- ↑ Оглоблин О.П. Люди старої України / О. Оглоблин. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1959. – 326 с.
- ↑ Штранге М. М. Демократическая интеллигенция России в XVIII веке / М. М. Штранге. — М.: Наука, 1965. — 306 с.
- ↑ Тригуб О. О. Іван Григорович Туманський — перекладач і чиновник кінця XVIII ст. / О. О. Тригуб // Сіверщина в історії України. — 2015. — Вип. 8. — С. 160—163.
| |||||||||||||||||||
