Тумен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Туме́н (монг.Түмэн, тур. Tümen,тат. tөmən, төмән) — найбільша тактична одиниця монгольського війська XII—XIV ст., чисельність якої звичайно була десять тисяч людей.[1]

Слово «тьма» у значенні «десять тисяч, незліченна множина» щодо кількості людей засвідчене в давньоруських писемних пам’ятках від 11 ст. (Ізборник 1073, Іпатіївський літопис під 6668/1160). Термін вважають калькою з тюркського thmen, адже десяткова організація війська з найбільшою одиницею в 10 тис. була традиційною у степових імперіях; її існування в імперії гунів/сюнну засвідчив китайський історик Сима Цянь, хоч у додержавних спільнот Східної Європи — печенігів та половців — вона не засвідчена[2].

Тумен ділиться на тисячі, ті в свою чергу на сотні та десятки.

Туменом командував темник. Туменом теж в монголів називалася адміністративно-територіальна одиниця, що була зобов'язана виставити тисячу солдатів.

Тумен також є зараз армійська одиниця, що використовується у турецькій армії і нараховує від 6000 до 10000 чоловік. Її командир Тюмегенерал або Тюмамірал на флоті.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Синор Д. (США. Блумингтон, Индиана) Монголы на Западе / Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць. - 2008, Том 6.
  2. Енциклопедія історії України

Джерела та література[ред.ред. код]