Татарська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татарська мова
Поширена в: Росія, Україна, Туреччина, Китай, СНД
Носії: 5 млн.
Класифікація: Тюркська
 Кипчацька
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Татарстан
Коди мови
ISO 639-1 tt
ISO 639-2 tat
SIL tat

Татарська мова (татар теле, татарча) є тюркською мовою, що належить до алтайської мовної сім'ї. Мова Казанських (волзьких) татар.

В Росії казанською татарською розмовляють 5300 тисяч осіб, у тому числі: 4500 тисяч татар, 520 тисяч башкир (особливо ті, хто живе в Уфі), 130 тисяч росіян, 70 тисяч чуваш, 42 тисяч марійців, а також удмурти і мордва (мордовці-каратайці).

Татарська казанська мова є мова міжнаціонального спілкування у Поволжі серед татар, башкир, чуваш, казах, марійців, мордви і удмуртів.

Діалекти[ред.ред. код]

Три діалекти: мішар (західний), середній (мова Казані, Уфи; найпоширеніший), східний (сибірський — татар у Сибіру).

Використання мови[ред.ред. код]

Була державною мовою Казанського Ханства до 1552 року. Після 1917 року стала державною у Татарської РСР, а також Ідель-Урал республіки народів Поволжя. Зараз державна мова Татарстану.

Графіка[ред.ред. код]

Використовується кирилиця[1]. До радянських часів вживалося арабське письмо. На початку радянського періоду вживалася латинка. Були спроби повернутися до латинки під час «перебудови», але зараз вона вживається неофіційно. Різні автори використовують арабіку, латинку і кирилицю у різних варіантах.

А а Ә ә Б б В в Г г Д д Е е Ё ё
Ж ж Җ җ З з И и Й й К к Л л М м
Н н Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т
У у Ү ү Ф ф Х х Һ һ Ц ц Ч ч Ш ш
Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Порівняння татарської та турецької латинки:

Татарська: Aa Ää Bb Cc Çç Dd Ee Ff Gg Ğğ Hh Xx İi Íí Jj Kk Ll Mn Nn Ññ Oo Öö Pp Qq Rr Ss Şş Tt Uu Üü Vv Ww Yy Zz
Турецька: Aa Bb Cc Çç Dd Ee Ff Gg Ğğ Hh İi Jj Kk Ll Mn Nn Oo Öö Pp Rr Ss Şş Tt Uu Üü Vv Yy Zz

Сибірсько-татарська мова[ред.ред. код]

Мова сибірських татар. Носіїв — 200 тисяч осіб. У Сибіру живе 500 тисяч татар, з яких казанських татар-колоністів — 300 тисяч, а решта 200 тисяч — сибірські татари.

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Г. Шевченка татарською мовою:
(переклад Ахмета Ісхака)

Сөекле Украинама
Күмегез, үлгәч, мине,
Киң даланың уртасында
Сайлап иң Калку җирне.
Киң болыннар, текә ярлар
Шуннан күренеп торсын,
Днепроның шаулап акканы
Ишетелерлек булсын.

Украинадан әгәр дә
Акса дошманның канны
Зәңгәр диңгезгә… Торып мин,
Калдырып кыр, тауларны,
Очармын башым ияргә
Алланың үз янына…
Шул көнне күрмичә ләкин
Ышаналмыйм мин аңа.

Мине күмгәч, күтәрелеп,
Өзегез богуларны.
Сугарсын җирдә ирекне
Дошманның явыз каны!
Һәм шунда тату, ирекле
Бөек яңа семьядә
Яхшы, елы сүзләр белән
Хәтерләгез мине дә!

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]