Тумулус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тумулус (лат. tumulus — «пагорб, бугор») — стала назва у Європі виду мегалітичних поховань; купольна гробниця, некрополь у вигляді кургану.

Тумулус будувався як підземна похоронна камера, крита склепінням з кам'яних блоків та зверху засипана землею, з утворенням насипного високого пагорба. Усередині встановлювалися урни з прахом померлих.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ирина Владимировна Тункина — Русская наука о классических древностях юга России (XVIII-середина XIX в.); «Наука», 2002; 674 стр.