Тунгуський вугільний басейн
| Тунгуський вугільний басейн | ||||
| 65° пн. ш. 100° сх. д. / 65° пн. ш. 100° сх. д. | ||||
| Тип |
вугільний басейн депресія геологічна[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 Росія[1] | |||
| Регіон | Росія[1] | |||
Тунгуський вугільний басейн — найбільший у Росії вугільний басейн. Знаходиться у Красноярському краї, частково у Якутії та Іркутській області.
Історія[ред. | ред. код]
Характеристика[ред. | ред. код]
Площа 1045 тис. км². Виділяють шість вугленосних районів. Вугленосною є товща пермського і кам'яновугільного віків, потужність якої від 350 до 1500 м. Глибина залягання вугільних пластів 0…1800 м, робоча потужність пересічно 1…5 м, рідше — 12…15 м. Планомірну розробку родовищ розпочато 1935 року. Загальні геологічні запаси на початку XXI ст. становлять — 2299 млрд т (34,5 % загальних ресурсів вугілля Росії). Вугілля — від бурого до антрациту. Вугілля гумусове з невеликою домішкою гумусовосапропелітових. Майже половина вугілля — довгополуменеве (47,4 %), слабкоспікливого ~25 %, високометаморфізованого — 21 %. Частка бурого вугілля незначна — 2,3 %, придатного для коксування — 1,8 %, антрацитів — 1,7 %.
Технологія розробки[ред. | ред. код]
Басейн розташований у малонаселеній і важкодоступній місцевості, мало вивчений, на сьогодні практично не розробляється.
Джерела[ред. | ред. код]
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.