Уваровська базиліка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уваровська базиліка
44°36′48″ пн. ш. 33°29′36″ сх. д. / 44.61356000002777478° пн. ш. 33.49335000002777463° сх. д. / 44.61356000002777478; 33.49335000002777463Координати: 44°36′48″ пн. ш. 33°29′36″ сх. д. / 44.61356000002777478° пн. ш. 33.49335000002777463° сх. д. / 44.61356000002777478; 33.49335000002777463
Тип споруди базиліка і руїни
Розташування Україна УкраїнаСевастополь
Стан об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Уваровська базиліка. Карта розташування: Україна
Уваровська базиліка
Уваровська базиліка (Україна)
Мапа
CMNS: Уваровська базиліка у Вікісховищі
Схема базиліки

Уварівська базиліка — зруйнована базиліка в давньогрецькому місті Херсонес Таврійський, умовно названа ім'ям О. С. Уварова, який в 1853 році проводив її розкопки.

Історія[ред. | ред. код]

Уваровська базиліка — одна з найбільших у Криму. Була споруджена в кінці V — початку VI ст., згодом неодноразово перебудовувалась. Капітальну перебудову базиліки проводили в X столітті. Після цього базиліка проіснувала ще три століття.

Історики й археологи вважають, що саме ця базиліка була головним храмом міста, присвяченим апостолам Петру та Павлу, про який згадується в письмових джерелах. У 1853 році її було розкопано графом О. С. Уваровим, засновником Московського археологічного товариства.

Архітектура й оздоблення[ред. | ред. код]

Сама базиліка — це типова тринефна споруда, довжина храму 50 м, ширина 22 м. Віряни входили до будівлі через троє дверей західного фасаду, які вели в середній і бокові нефи базиліки. Західний фасад був прикрашений критою аркадою з мозаїчною підлогою. Такі ж мозаїчні підлоги були й в бічних нефах: яскравий геометричний малюнок з кубиків чорного, червоного, жовтого та білого кольору, викладений на білому тлі. На мозаїці південного нефа зберігся грецький напис чорними кубиками: «Про молитву за Малха і всіх його рідних». Ще в 1853 році цю мозаїку було вивезено до Санкт-Петербурга, де вона виставлена в одному із залів Ермітажу.

Центральний неф, довжиною 36 м та шириною 11 м, був вимощений мармуровими плитами. Центральний неф закінчувався в східній частині храму напівкруглою вівтарною апсидою. Бічні нефи були значно нижчі й вужчі (4 м) у порівнянні з центральним. Вони були досить темними, оскільки не мали вікон. Колонади з одинадцяти колон відділяли нефи один від одного.

З південного боку до базиліки було прибудовано вузьку галерею. Перед екзонартексом знаходився широкий двір — атріум з фонтаном (так званими фіалами) в центрі та критими галереями з боків.

З південного боку знаходилася будівля, яка поєднувалася з Уварівською базилікою критою галереєю. Історики припускають що, це міг бути будинок священнослужителя або резиденція єпископа.

Література[ред. | ред. код]

  • «Херсонес Таврический. Краткий путеводитель по городищу», Севастополь: «Библекс», 2005.

Посилання[ред. | ред. код]