Перейти до вмісту

Удо Кісслінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Удо Кісслінг
Народився21 травня 1955(1955-05-21) (70 років)
м. Кріммічау, НДР
Зріст181 см
Вага84 кг
ПозиціяЗахисник
Проф. клуби1972–1973 «Ріссерзеє»
1973–1974 «Аугсбург»
1974–1976 «Розенгайм»
1976–1979 «Кельн»
1979–1982 «Дюссельдорф»
1982–1983 «Фюссен»
1983–1992 «Кельн»
1992–1996 «Ландсгут»
Нац. збірна Німеччина
Ігрова кар'єра1972 — 1996

Удо Кісслінг (нім. Udo Kießling; 21 травня 1955, м. Кріммічау, Німецька Демократична Республіка) — німецький хокеїст, захисник. Виступав за німецькі клуби з 1972 по 1996 роки. Є рекордсменом з виступів за національну збірну — 320 матчів. У сезоні 1981/1982 років він також грав у НХЛ за клуб Міннесота Норт-Старс і став, таким чином, після Рона Фішера, третім німецьким хокеїстом в історії НХЛ.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Батько Удо Герхард Кісслінг був тренером національної хокейної команди НДР. Ще до будівництва Берлінського муру його батьки емігрували до Західної Німеччини, міста Крефельд. Тут Герхард Кісслінг отримав перше місце роботи в місцевому клубі, а Удо з трьох років розпочав займатись хокеєм у клубі Пройзен Крефельд.

Після Франкфурта, Кісслінг-старший працював у Гарміш-Партенкірхені. Тому Удо переїхав до СК Ріссерзеє, де він і дебютував як гравець разом з Ігнац Бернданер у Бундеслізі. Два молоді захисники справили непогане враження, на чемпіонату світу з хокею в 1973 році. Навколо участі молодих гравців на чемпіонаті світу були дискусії, але ніколи молоді гравці не отримували перевагу з боку Кісслінга-старшого.

Аугсбург ЕВ наступний клуб Удо Кісслінга після чемпіонату світу. Правда, він не зміг врятувати новий клуб від падіння до 2-ї Бундесліги, але був обраний як один з найкращих захисників до All-Star команди. У 1974 році він переїхав до «Розенгайма», де його батько був головним тренером. Йому вдалося «Розенгайм» повернути до Бундесліги. У 1981 році він зіграв свою першу і єдину гру в НХЛ Міннесота Норз-Старс.

У цілому, він зіграв 1020 ігор у німецькому чемпіонаті, набравши 881 бал (346+535) за всю кар'єру. З Кельн ЕС став 6-разовим чемпіоном Німеччини.

Серед його успіхів: виграш бронзової медалі на Зимових Олімпійських іграх 1976 року і входження на чемпіонаті світу в 1987 році All-Star команди. У цілому, він взяв участь в Олімпійських іграх п'ять разів і один раз на Кубку Канади. Через травму він закінчив свою активну кар'єру в 1996 році і з того часу живе в Кельні. За його незвичайний талант і досягнення удостоєний бути членом Залів слави Німеччини та ІІХФ.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Чемпіон Німеччини з Кельн ЕС: 1977, 1979, 1984, 1986, 1987, 1988.
  • Гравець року: 1977, 1984, 1986.
  • All-Star команди: 1977-91 15 разів.
  • Трофей Леонарда Вайтля: 1977, 1979, 1980, 1985 років.
  • Бронзова медаль на зимових Олімпійських іграх у 1976 році.

Посилання

[ред. | ред. код]