Кельн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кельн
Köln
Герб Прапор
Кельн
Основні дані

50°56′26″ пн. ш. 6°57′35″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917Координати: 50°56′26″ пн. ш. 6°57′35″ сх. д. / 50.940667° пн. ш. 6.959917° сх. д. / 50.940667; 6.959917

Країна Німеччина
Регіон Північний Рейн – Вестфалія
Засноване 50 р. н. е.
Населення 1 007 119 (31.12.2010)[1]
Агломерація 6 573 567
Площа міста 405.15 км²
Поштові індекси 50441-51149
Телефонний код 00 0221
Міська влада
Веб-сторінка офіційна
Кельн (Німеччина)
Кельн
Кельн

Commons-logo.svg Кельн у Вікісховищі

Кельн (нім. Köln МФА: [kœln]( слухати), лат. Colonia, фр. , англ. Cologne) — четверте за кількістю населення місто Німеччини після Берліна, Гамбурга і Мюнхена, та третє найбільше за площею; найбільше місто у федеральній землі Північний Рейн – Вестфалія. Місто відоме своєю 2000-річною історією, своєю культурною та архітектурною спадщиною, а також подіями міжнародного значення, що відбувалися в Кельні.

Історія[ред.ред. код]

Античність[ред.ред. код]

На цій території тривалий час мешкало кельтське плем'я ебуронів. Останні виступили у 53 році до н. е. проти римлян на чолі із Гаєм Юлієм Цезарем, але зазнали поразки. Вслід за цим Цезар поселив у цій місцині союзне германське плем'я убіїв.

Кельн одне з найстаріших міст Німеччини&nbsp. Спочатку називався Oppidum Ubiorum. З часом отримав назву «Колонія Агрипіна» від імені народженої тут правонуки імператора Авґуста — Агрипіни молодшої (лат. Colonia Agrippina, повністю - Colonia Claudia Ara Agrippinensium).

У 20 або 19 році до н. е. Марк Віпсаній Агріппа дозволив убіям пересилитися на Лівобережжя Рейну. Агріппа дозволив їм влаштуватися в кельнській бухті. Це зміцнило позиції римлян на Рейні. Поселення убіїв організували в самоврядну громаду античного типу — civitas Ubiorum (Цивітас Убіорум), що було неподолік від війського табору. З останнього Друз та Тиберій у 16-13 роках до н. е.

Близько 7-10 років н. е. усі поселення перетворилися на єдине поселення з чітким плануванням. За формою являло собою неправильний, відповідно до контуром височини, чотирикутник, що мав площу близько 1 км2. Дві осі, які перетиналися під кутом 90°, досі лежать в основі найжвавіших кельнських вулиць — Hohe Straße (античне — Cardo maximus) і Schildergasse (античне — Decumanus maximus). Відповідно, всю територію римські архітектори розбили на прямокутники мережею широких вулиць. В результаті утворилося 70 інсул-кварталів (insulae) з боками близько 100 м. Значну їх частку, між валом, що тягнувся паралельно Рейну, і Cardo maximus, було відведено для громадських будівель. Там згодом розмістилися адміністративні будівлі, зокрема ставка військового командування (преторій), форум і храми. Важливою спорудою був Вівтар убіїв (ara Ubiorum), що згідно Тациту, до 15 року набув загальногерманського значення.

У 50 році за наказом імператора Клавдія отримав статус міста італійського права. Тоді ж було змінено його назву на Colonia Claudia Ara Agrippinensium. Набуття нового статусу відбулося з ініціативи Агрипіни Молодшої, дружини імператора Клавдія, яка вирішила таким чином вшанувати місце свого народження. Сюди було переведено ветеранів як колоністів. У 69-70 та 88 роках місто було центром повстань і змов проти імператорської влади в Римі. У 85 році за рішення імператора Доміціана стає головним містом провінції Нижня Германія (provinciae caput). У 96 році саме в Колонії Агрипіна було оголошено імператором Траяна.

У повсякденній мові вживалося більш короткі назви — Colonia Agrippinensium, Claudia Ara або просто Ara. З середини III в. використовується також найменування civitas Agrippinensium, Colonia Claudia Agrippina і Colonia Agrippina. Остання назва в літературних пам'ятках IV ст. зустрічається поряд з Claudia Agrippina або просто Agrippina. Мешканці називали себе Agrippinenses — агриппінци. В період занепаду Римської імперії і в франкських-каролінзький період писали Colonia. Це написання зустрічається у Григорія Турського, Фредегара. Згодом перетворюється на німецьке Coellen — Cölln — сучасне написання Köln, французьке і англійське Cologne.

За часів розквіту Римської імперії населення міста сягало 40 тисяч чоловік, тут мирно уживалися як римляни, так і германи. Це було найбільше місто Європи на північ від Альп і свого роду «парадне вікно» чи «вітрина» Риму у варварський германський світ.

Він став важливим ремісничим центром. Цьому сприяла розробка у прилеглій окрузі, в першу чергу на південному сході, в гористому Айфелі, родовищ корисних копалин: свинцю, заліза, кремнєцинкові руди, золота, міді, вугілля. Для масового виробництва посуду використовувалася якісна, зокрема біла, глина, а також пісок і інші мінерали. Гончарні майстерні будувалися спочатку в західній частині міста, поступово поширюючись за його межі. Потреби місцевого населення задовольняло будівельна справа, обробка шкіри й сукна, випічка хліба, також були бойні та інші підприємства. Через місцевий ринок відбувалося торгівля різними товарами: мед диких бджіл, хутра та шкіри, окости і гусячий пух, намивні золото і бурштин, жіноче волосся, раби, вино, породиста худоба, зерно, предмети розкошів.

Середньовіччя[ред.ред. код]

Між 455 і 459 роками Колонією Агрипіни оволоділи ріпуарські франки. Вважається, що це сталося в результаті свого роду військового перевороту, коли їх вождь, він же воєначальник на римській службі, узурпував владу в обох німецьких провінціях, його ім'я невідоме. Близько 470 року Колонія стала центром королівства першого відомого короля ріпуарських франків — Зігіберта Кельнського (пом. 508 року). Як його резиденції використовувалася частина колишнього Преторія — Aula Regia.

У битві проти алеманів, що сталася в 496 р при Цюльпіхі недалеко від Кельна, Зігіберт підтримав короля салічних франків Хлодвіга, який у 486—487 роках захопив владу в провінції Бельгіка Друга. З часом Хлодвігу, який спирався на союз з ортодоксальною церквою, вдалося усунути суперників. Була знищена і Ріпуарська династія. У 508 році Хлодвіга оголосили в Кельні королем усіх франків.

Після смерті Хлодвіга у 511 році і до часу володарювання Карла Великого в Кельні, поряд з Метцом (сучасна Франція), перебувала одна з резиденцій правителя Австразії. У 520 році сюди разом з королем Теодоріхом I приїхав Св. Галл. Проповідник обурився впертістю жителів Кельна і околиць, які продовжували поклонятися поганським богам, і підпалив їх храм. Від розгніваної юрби, яку насилу заспокоїв король, святий сховався в Aula Regia.

Починаючи з VI ст. на деяких франкських монетах чеканилося назву міста COLVNIA/COLONIA118. У Кельні знаходився центр єпископства, з 795 р — архієпископства. У другій половині VI ст. в місті з'явився перший єпископ з франкским ім'ям — Еверігізил. Після послаблення Франкської імперії, тут постає самостійне церковне володіння Кельнська архієпископія. Її очільники були найвпливовішими після Майнцького архієпископа. В часи піднесення починає будувати Кельнський собор, спорудження якого тривало століття. В часи правління імператора Фрідриха I Гогенштауфена, архієпископ отримує в управління Вестфалію, яку було відібрано у Генрха Льва з династії Вельфів.

Значні підконтрольні території, вигідне становище сприяло посиленю впливу архієпископа. Водночас зростало місцеве самоврядування, представники якого намагалися обмежити самовляддя кліру. Разом з тим Кельн стає членом торговельного союзу Ганза. В політичному плані зберігає свою опозиційність імператорській владі. За реформою Карла IV Люксембурга архієпископ отримав титул курфюрста, що надавало право обирати імператора.

Напочатку Реформації в місті посилилася боротьба між протестанською та католицькою партією. Лише завдяки втручанню у справи міста іспанського короля Філіпа II Габсбурга, місто та держава залишилися католицькими. В часи Тридцятирічної війни підтримувало Католицьку лігу. Внаслідок чого зазнало нападу шведських військ. В подальшому архієпископи переважно були союзниками французьких королів з династії Бурбонів. Як самостійна держава припинило своє існування в часи Наполеонівських війн.

Сучасність[ред.ред. код]

Зараз Кельн — це важливий комерційний центр, транспортний вузол з найбільш напруженим рухом залізниці та найбільшою контейнеро- та вантажо-завантжувальною станцією Німеччини (Umschlagbahnhof Köln Eifeltor). Порти Рейну є одними з найважливіших європейських річкових портів.

Місто розміщене на річці Рейн. Тут знаходиться знаменитий Кельнський собор (нім. Kölner Dom) — резиденція католицького архієпископа Кельна.

Кельн — також економічна і культурна столиця регіону Рейнланд. У місті знаходиться більше ніж 30 музеїв і сотні галерей. Тут проводять численні виставки — від розкопок залишок римської цивілізації до сучасних графічних робіт і скульптури. У 2005 р. в Кельні відбувся 20-й Міжнародний день католицької молоді, яку відвідав папа Римський Бенедикт XVI. Це була одна з найбільших зустрічей молоді, де було понад мільйон учасників.

В місті знаходиться найбільший в Німеччині університет — Кельнський університет, в якому навчаються 44 000 студентів. Кельнський університет — один з найстаріших університетів Європи і відомий далеко за межами Німеччини своїми факультетами економіки та інформатики. В місті знаходиться найбільша фахова вища школа (нім. Fachhochschule Köln) Німеччини з 16 500 студентами, також тут розміщені численні інші фахові вищі школи.

Історичний архів міста Кельна — один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи. 3 березня 2009 року він провалився під землю внаслідок недбальства під час будівництва нової гілки підземного трамваю.

Клімат[ред.ред. код]

Кельн знаходиться в зоні помірного клімату. У місті переважають північно-західні вітри, часто трапляються шквалисті пориви. У зимовий період температура рідко падає нижче 0 °C, заморозки трапляються при переміщенні холодних повітряних мас зі Скандинавії та Східної Європи. Літо в місті помірно тепле. Весна досить прохолодна і затяжна. Середньорічна сума опадів становить 839 мм.

Клімат Кельна
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 16,2 20,7 25,3 30,8 32,4 36,8 37,2 38,3 32,2 27,6 20,2 16,7 38,8
Середній максимум, °C 5,4 6,7 10,9 15,2 19,4 22 24,5 24,1 19,9 15,1 9,5 5,9 14,9
Середня температура, °C 2,5 2,9 6,3 9,7 14 16,6 18,8 18,1 14,5 10,6 6,2 3,3 10,3
Середній мінімум, °C −0,5 −0,6 2,1 4,3 8,3 11,1 13,4 12,8 9,9 6,9 3,2 0,5 6
Абсолютний мінімум, °C −25 −20 −13,4 −8,8 −7,2 −0,5 2,9 1,9 −1,3 −6,1 −10,4 −18 −25
Норма опадів, мм 62 54 65 54 72 91 86 75 75 67 67 71 839
Джерело: Погода і Клімат

Музеї Кельна[ред.ред. код]

Особи, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Панорама центру міста
Вид на місто з мосту Дойц

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Кельнський собор на allcastle.info
  • «Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 300—301 (рос.)
Німеччина Це незавершена стаття з географії Німеччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.