Університет ім. Карла фон Осецького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Університет ім. Карла фон Осецького
Дата створення / заснування 1973
Логотип
Зображення
Приналежність Асоціація університетів Європи
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Ольденбург
Член у Німецька дослідницька мережаd[1], German Rectors' Conferenced[2], German University Sports Federationd[3], Асоціація університетів Європи[4], Informationsdienst Wissenschaftd[5], Q1978997? і German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[6]
Кількість осіб, що навчаються 15 899[7]
Кількість працівників 2742 осіб (1 грудня 2019)[7]
Бюджет 224 300 000 €
Префікс маршрутизації IPv6 2001:638:705::/48[8]
Кількість підписників у соціальних мережах 1827, 267, 307, 316 і 349
Точка доступу API idp.uni-oldenburg.de/idp/shibboleth
Категорія працівників d
Мапа
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Університет ім. Карла фон Осецького у Вікісховищі

Координати: 53°08′52″ пн. ш. 8°10′55″ сх. д. / 53.14777800002777752° пн. ш. 8.18222200002777811° сх. д. / 53.14777800002777752; 8.18222200002777811

Університет ім. Карла фон Осецького — державний університет в м. Ольденбург (Нижня Саксонія, Німеччина).

Заснований у 1973 р. З 1991 р. носить ім'я німецького публіциста, антифашиста, лауреата Нобелівської премії миру (1935) Карла фон Осецького.

Логотип університету

У структурі університету шість факультетів[1]: І — освітні та соціальні науки

ІІ — інформатика, економіка і право

ІІІ — мовознавство і культурологія

IV — гуманітарні і суспільні науки

V — математика і природничі науки

VI — медицина та науки про здоров'я

В університеті навчається понад 15000 студентів і працює понад 2500 співробітників.

Університет займає активну проукраїнську позицію[2], підтримує українських науковців і студентів.

Україністика в Ольденбурзькому університеті

[ред. | ред. код]

Українську мову викладають в інституті славістики як додаткову слов'янську мову[3]. Курси української мови було запроваджено з ініціативи проф. Ґерда Гентшеля на початку 2000-х років. Лекторами з української мови у різні роки були Світлана Адаменко, Олеся Палінська, Леся Кочубей, Марія Братусь, Олена Смолянінова-Каро.

Також в інституті славістики проводять дослідницькі проекти під керівництвом проф. Ґ. Гентшеля, пов'язані з україністикою, зокрема:

  • Морфологічна нерегулярність в «актуальних» контактних ідіомах північнослов'янських мов[4] (2009—2014, науковий співробітник — д-р Томас Менцель)
  • Мандрівні слова: шлях німецьких запозичень через польську до східнослов'янських мов[5] (2013—2016, Забіне Андерс-Марновскі, д-р Святлана Теш, д-р Петер Майєр)
  • Варіативність і стабільність у змішаному субстандарті: суржик[6] (2014—2019, д-р Анастасія Райс, д-р Олеся Палінська)
  • Гібридизація з двох сторін: українсько-російське і російсько-українське змішування кодів у контексті (соціо)лінгвістичної ситуації на півдні України вздовж узбережжя Чорного моря[7] (з 2019, д-р Олеся Палінська).

В рамках проектів Інститут славістики співпрацює з низкою наукових інституцій в Україні, зокрема Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститутом українознавства ім. Крип'якевича, Львівським національним університетом ім. І. Франка.

Студенти і співробітники українського походження беруть активну участь у проведенні щорічного міжкультурного фестивалю «Internationaler Sommerfest», де представляють українську кухню та музичну культуру.

  1. https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
  2. https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
  3. https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
  4. https://eua.eu/about/member-directory.html
  5. https://idw-online.de/de/institution24
  6. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  7. а б https://uol.de/zahlen-fakten
  8. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=2001:638:705::/48&type=inet6num