Усманська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Усманська волость | ||||
| Центр | Усмань | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 35 325 (1885) | |||
| Населення | 16 932 осіб (1885) | |||
| Густота | 43.9 осіб / км² | |||
| Наступники | Новоусманський район | |||
Усманська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Воронезького повіту Воронізької губернії з центром у селі Усмань.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 12 сільських громад. Населення — 16 932 особи (7647 чоловічої статі та 8285 — жіночої), 2008 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 31414 | 25275 |
| Приватної власності | 4657 | 3122 |
| Казенної власності | 16 | — |
| Іншої власності | 238 | 192 |
| Загалом | 35325 | 28589 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Усмань (Велика Усмань, Усмань Собакіна) — колишнє державне село при річці Усмань за 13 верст від повітового міста, 7409 осіб, 897 дворів, 2 православні церкви, 2 школи, 7 лавок, 2 паточних і 9 кромальних заводи, 63 вітряних млини. За 2 версти — винокурний завод, паровий млин.
- Крилово (Риканські висілки) — колишній державний хутір при річці Тамлик, 628 осіб, 76 дворів, православна церква, лавка.
- Рогачевка — колишнє державне село при річці Тамлик, 2905 осіб, 356 дворів, православна церква, школа, 5 лавок, 5 постоялих дворів, 35 вітряних млинів.
- Рикань (Мала Усмань) — колишнє державне село при річці Усмань, 1886 осіб, 280 дворів, православна церква, 6 лавок, 21 вітряний млин.
- Усманські висілки (Верхи) — колишні державні висілки при річці Тамлик, 932 особи, 123 двори, 13 вітряних млинів.
- Ушаково (Риканські висілки) — колишнє державне село при річці Тамлик, 571 особа, 69 дворів, 13 вітряних млинів.
За даними 1900 року у волості налічувалось 40 населених пунктів, 96 будівель та установ, 2160 дворових господарств, населення становило 14 258 осіб (7073 чоловічої статі та 7185 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Іван Герасімов, старшиною був Павло Миколайович Єлметьєв, волосним писарем — Павло Іванович Целовальніков[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 186.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.81-82)
Джерела[ред. | ред. код]
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
