Усмішка (література)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У́смішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.

Усмішка в творчості Остапа Вишні[ред.ред. код]

У 1920-х роках Остап Вишня видав цілу низку популярних збірок усмішок:

  • 1924 рік — «Вишневі усмішки (сільські)»,
  • 1925 рік — «Вишневі усмішки кримські»,
  • 1926 рік — «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»,
  • 1927 рік — «Вишневі усмішки театральні»,
  • 1930 рік — «Вишневі усмішки закордонні».

Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).

Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».

Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра, усмішка-реп'яшок тощо.

Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Усмішка в сучасній літературі[ред.ред. код]

Усмішка не набула значного поширення в літературі. Правда, журнал «Дніпро» інколи друкував «народні усмішки», «дніпровські усмішки». З'являлися синкретичні жанри: усмішка-нарис, усмішка-оповідання, усмішка-фейлетон, усмішка-жарт, усмішка-стаття.

Трапляються і віршові усмішки. Наприклад, у доробку поета Анатолія Качана або Павла Глазового "Вибрані усмішки" 1992 року.

Література[ред.ред. код]