Уто (Кумамото)
| Уто | |
|---|---|
 | |
  | |
| Регіон | Кюшю |
| Префектура | Кумамото |
| Код | 43211-3 |
| Площа |
74,20 км²[1] |
| Населення |
37 589 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
| Густота | 507 осіб/км² |
| Зв'язок | Офіційна сторінка |
|
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
| • проєкт | |
У́то (яп. 宇土市, うとし, МФА: [uto ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Кумамото. Отримало статус міста 1958 року. Площа становить 74,20 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення складало 37 589 осіб, густота населення — 507 осіб/км².
Історія[ред. | ред. код]
У 1588–1601 роках Уто був центром володінь християнського володаря Коніші Юкінаґи, героя японсько-корейської війни кінця XVI століття. Під його керівництвом було споруджено замок Уто, закладено основу призамкого містечка, налагоджено господарство та міжнародну торгівлю. Значна кількість мешканців містечка й околиць прийняли християнство[2]. Після Секіґахарської битви 1601 року Уто перейшло опоненту Коніші — полководцю Като Кійомасі. Він розпочав масові страти християн.
У 1646—1870 роках містечко Уто було центром автономного уділу Уто, що належав самурайському роду Хосокава. Поруч з цим уділом розташовувався інший дочірній уділ Такасе, яким так само керували представники Хосокави.
Уто отримало статус міста 1 жовтня 1958 року.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
- ↑ Ямаґуті М. Уто // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994–1997.
- ↑ Хіґашіде М. Історія міст префектури Кумамото. Адміністративний поділ Японії. (jp) . Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 20 вересня 2012.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- (яп.) Уто (Кумамото) // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Кумамото (43). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1987.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уто (Кумамото)
| |||||||||||||
