Фарід ад-Дін Аттар
Шейх Фарід ад-Дін Аттар, часто просто Аттар («аптекар», прізвисько відображає основну професію), справжнє ім'я — Абу Хамід Мухаммад ібн Абу Бакр Ібрагім (або ібн Са‘д ібн Юсуф, роки життя і обставини смерті спірні[1]) — перський суфійській поет XII століття, автор численних поем і віршів. Вірші Аттара пройняті пристрасним прагненням до єднання з божеством, глибокими філософськими думками. Серед найбільш визначних творів Мантик-ут-Тайр (Розмова птахів) та Ілягі-Нама (Книга богині).
Роки життя[ред. | ред. код]
Джерела розходяться в датах народження та смерті, датування недоказові[1].
Згідно з деякими джерелами, Аттар народився в 1119 році, рік смерті невідомий[2].
Інші джерела наводять як дати народження другу половину XII століття, а як рік смерті вказують 1230 рік[3]. Комбінація 1119 року народження і 1230 року смерті, також зустрічається в джерелах, що робить Аттара довгожителем, при тому, що в своїх творах він не згадує себе як глибокого старця[4].
Третя група джерел вважає, що Аттар народився 1145 або 1146 році в Нішапурі, і відносить смерть до різанини, яка сталася в Нішапурі після взяття його монгольськими військами Тулуя в 1221 году[4].
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фарід ад-Дін Аттар |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фарід ад-Дін Аттар |
- ↑ а б Жан Рыпка, Иосеф Самилович Брагиниский. История персидской и таджикской литературы. Прогресс, 1970. С. 231.
- ↑ Большая советская энциклопедия / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия.
- ↑ Аттар, Фаридуддин [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.]. // Энциклопедия Кругосвет.
- ↑ а б Умедов Мастон Хамдамович. Идейно-художественные особенности «Мусибатнаме» Фаридаддина Аттара. Автореферат диссертации [Архівовано 25 січня 2016 у Wayback Machine.]. Душанбе, 2006.
Література[ред. | ред. код]
- Мухаммедходжаев А. Мировоззрение Фариддина Аттора Душанбе, 1974. (рос.)
- Hellmut Ritter: Das Meer der Seele. Mensch, Welt und Gott in den Geschichten des Farīduddīn ʿAṭṭār. Leiden 1955; erw. Aufl. 1978. (нім.)