Фа (нота)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фа (лат. fa ) одна із семи назв нот. Відповідне літерне позначення F.

Частота звуку в першій октаві (рівномірно темперований стрій): 349,2 Герц

Ноти
  SleutelG.png Balk.pngKwartnoot00.jpgBalk.pngBalk.png Balk.pngKwartnoot01.jpgBalk.pngBalk.png Balk.pngKwartnoot02.jpgBalk.pngBalk.png Balk.pngKwartnoot03.jpgBalk.pngBalk.png Balk.pngKwartnoot04.jpgBalk.pngBalk.png Balk.pngKwartnoot05.jpgBalk.pngBalk.png Balk.pngKwartnoot06.jpgBalk.pngBalk.png  
    до ре мі фа соль ля сі  


Нотація в різних октавах[ред. | ред. код]

Фа другої октави f2 SleutelG.pngBalk.pngKwartnoot10.jpg
Фа першої октави f1 SleutelG.pngBalk.pngKwartnoot03.jpg
Фа малої октави f SleutelF.pngBalk.pngKwartnoot08.jpg
Фа великої октави F SleutelF.pngBalk.pngKwartnoot01.jpg

Абсолютна висота[ред. | ред. код]

Американська
система
Позначення
Гельмгольца
Октава Частота (Гц)[1]
F9 f6 Шоста 11175,303
F8 f5 П'ята 5587,652
F7 f4 Четверта 2793,826
F6 f3 Третя 1396,913
F5 f2 Друга 698,457
F4 f′ Перша 349,228
F3 f Мала 174,614
F2 F Велика 87,307
F1 F1 Контра 43,654
F0 F2 Субконтра 21,827
F-1 F3 Субсубконтра 10,913

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Для рівномірно-темперованого строю, розрахованого згідно з a1=440 Гц