Феноменологія духу
| Феноменологія духу | |
 | |
| Назва | нім. Phänomenologie des Geistes |
|---|---|
| Головний предмет твору | філософія, Гегельянство, master–slave dialecticd, unhappy consciousnessd і абсолютний ідеалізм |
| Наступник | Science of Logicd |
| Жанр | філософія і есей |
| Автор | Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель |
| Місце публікації | Бамберг |
| Країна походження | Німеччина |
| Мова твору або назви | німецька |
| Дата публікації | 1807 |
| Джерело натхнення | Критика практичного розуму і Критика чистого розуму |
| Повний твір доступний на | projekt-gutenberg.org/hegel/phaenom/phaenom.html |
| Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
| Офіційний сайт | |
Феноменологія духу (нім. Die Phänomenologie des Geistes) - одне з центральних філософських творів Гегеля опублікований в 1807 році, що зробив значний внесок у розвиток європейської філософії.
До публікації цієї роботи Гегель йшов пліч-о-пліч з Шеллінгом, але у "Феноменології духу" він остаточно звільнився від впливу Шеллінга і створив свою власну оригінальну філософську систему.[1]
Питання "Феноменології духу" були згодом узагальнені Гегелем в "Енциклопедії філософських наук" (опублікованій у 1817 році), в якій вони були включені як частина "Суб'єктивного духу" до загальної "Філософії духу" (до якої також входять "Об'єктивний дух" і "Абсолютний дух”).
Зміст[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Переклад українською[ред. | ред. код]
Ґеорґ Геґель. Феноменолоґія духу. - К: Основи, 2004, - 548 ст. [2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Michał Owsiannikow: „Fenomenologia ducha” — „prawdziwe źródło” i „tajemnica filozofii heglowskiej”. W: Michał Owsiannikow: Filozofia Hegla (Tyt. oryg.: Filosofiâ Gegelâ). przeł. z ros. Zbigniew Kuderowicz. Warszawa: Książka i Wiedza, 1965, s. 65–126.
- ↑ Ґеорґ Геґель. Феноменолоґія духу. Громадівська бібліотека (укр.). 12 лютого 2016. Процитовано 17 серпня 2022.