Феогніс Нікейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феогніс Нікейський
грец. Θέογνις
Діяльність священник
Знання мов давньогрецька
Посада єпископ[1]

Теогніс Нікейський (грец. Θέογνις) — Нікейський эпископ IV століття, відлучений від церкви після Першого Нікейського собору за те, що він недостатньо рішуче засуджував Арія та його антитринітаризм.

Він найбільш відомий історії як учасник Нікейського собору 325 року.[2][3][4] На тому Соборі Теогніс був одним із єпископів-аріан. Зрештою, він підписав Нікейський символ віри з іншими прихильниками аріан, Зопіром Баркським, Євсевієм Нікомедійським і Марісом Халкедонським.[5][6][7][8] Він був засланий разом із трьома іншими аріанськими єпископами.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #102407835 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Gelzer, Patrum Nicaenorum nomina, 231.
  3. Lequien, Oriens Christ., II, 625: Gams, Series episcop., 462.
  4. Gams, Series episcop., 462.
  5. Mansi, Sacrorum conciliorum nova et amplissima collectio, op. cit., vol.IV, coll. 1221 e 1367.
  6. Edward Gibbons «The Decline and Fall of the Roman Empire», Chapter 21, (1776–88)
  7. Jonathan Kirsch, «God Against the Gods: The History of the War Between Monotheism and Polytheism», 2004.
  8. Charles Freeman, The Closing of the Western Mind: The Rise of Faith and the Fall of Reason, 2002.