Флодоард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Флодоард
фр. Flodoard
Народився 894[1][2][…]
Еперне, Західне Франкське королівство
Помер 28 березня 966
Реймс, Західне Франкське королівство
Країна Західне Франкське королівство
Діяльність поет, історик, письменник, канонік
Alma mater School of Reimsd
Знання мов середньовічна латина[4]

Флодоард Реймський (фр. Flodoard de Reims; 893/894 — 28 березня 966) — церковний діяч Французького королівства, історик-хроніст, поет.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Еперне 893 або 894 року. Здобув гарну освіту в школі при Реймському соборі. В цей час виявляє інтерес до історії франків. Становиться каноніком Реймського собору. Мав значний вплив за реймських архієпископів Герівея та Сеульфа.

У 925 році, коли новим архієпископом став Гуго, син графа Герберта II де Вермандуа, вступив у конфлікт з останнім. В результаті втратив вплив та бенефіції. У відповідь підтримав кандидатуру Артольда, якого архієпископом Реймським затвердив король Рауль Каролінг.

У 932 році після затвердження Артольда на кафедрі Фродоальд відновлює своє становище. 936 року відправляється посланцем до папи римського Льва VII. Але 940 року, коли Герберт II знову захопив Реймс, намагався не вступати у конфронтацію з останнім. Втім у жовтні того ж року Флодоарда було арештовано. 941 року його було звільнено. Того ж року брав участь в церковному синоді у м. Суассон, де за посередництва Гуго Великого замирився з архієпископом Гуго де Вермандуа. В результаті останній відновив Флодоарда на посаді каноніка, повернув бенефіції, до яких надав нові. Невдовзі призначається головним архівістом Реймського діоцезу. 948 року брав участь у соборі в Інгельгельмі. Того ж року на кафедру архієпископа повертається Артольд, при якому Фродоальд стає головним радником.

951 року обирається єпископом Нуайона. 952 року втрачає посаду головного радника реймського архієпископа, а 953 року — кафедру Нуайона. Невдовзі віддалився до монастиря, де займався завершенням історичних хронік. 963 року відмовляється від посади каноніка на користь свого небожа Фродоальда. Помер 966 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Є автором ґрунтовної праці «Історія Реймської церкви в трьох книгах» («Historiae Remensis Ecclesiae Libri III»), складеною латиною. Вона охоплює події від діяльності Св. Ремігія до архієпископа Артольда. під час її складання використовував «Сен-Бертенські аннали».

Іншою значною працею є «Аннали», де представлено події Іль-де-Франса, Нормандії,, Реймського діоцеза, Лотарингії, Східно-Франкського королівства, Італії. Події охоплюють 919—966 роки. До 948 року події фіксуються детально, в подальшому відбувають сяпомилки та порушення хронології.

Також в доробку є релігійна поема «Триумфи Христа» (De triumphis Christi), що складається з 20 тис. рядків. Зображує, як Христос тріумфував зі своїми святими в Палестині, Антіохії, Римі та на Заході.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Flodoard. Historia ecclesiae Remensis // Monumenta Germaniae Historica. Seria Scriptorum. Ed. G.H. Pertz. Hannoverae, 1829 (Neudruck, 1925). T. II
  • Peter Christian Jacobsen, Flodoard von Reims. Sein Leben und seine Dichtung De triumphis Christi, Leyde-Cologne, E. J. Brill, 1978.
  • Glenn, Jason. Politics and History in the Tenth Century: The Work and World of Richer of Reims (Cambridge: Cambridge University Press, 2004). ISBN 9780521038126
  • Stéphane Lecouteux, " Le contexte de rédaction des Annales de Flodoard de Reims (919—966): Partie 1 : une relecture critique du début des Annales à la lumière de travaux récents ", Le Moyen Âge, De Boeck, t. 116, no 1,‎ 2010, p. 51-121