Фово (протока)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 46°40′ пд. ш. 168°11′ сх. д. / 46.67° пд. ш. 168.18° сх. д. / -46.67; 168.18

Мапа

Протока Фово (англ. Foveaux Strait, також Te Ara a Kiwa («шлях Ківа») або Te Ara a Kewa («шлях кита»[1]) мовою маорі) відділяє третій за розміром острів Нової Зеландії, Стюарт/Ракіура, від Південного острова.[2]

Опис[ред. | ред. код]

За легендами маорі, протоку утворив кит Кева, коли традиційний предок маорі Ківа покликав його для створення водного шляху.[3] На північному березі протоки (тобто на берез Південного острова) розташовані три великі затоки: Те Ваевае (Te Waewae Bay), Ореті Біч (Oreti Beach) та Тоетоес (Toetoes Bay), а також місто та гавань Блафф. Через протоку розташовані архіпелаг Соландер, острів Стюарт/Ракіура, острів Дог та острів Руапуке. Протока має довжину ~130 км (від острова Руапуке до острова Малий Соландер), та збільшує ширину (з 14 км біля острова Руапуке до 50 км біля затоки Те Ваевае) і глибину (від 20 до 120 м) зі сходу на захід. Протока лежить на континентальному шельфі Нової Зеландії та ймовірно була суходолом у Плейстоцені.[4]

Джеймс Кук занотував вхід до протоки Фово під час своєї подорожі довкола Південного острову у березні 1770 року, але вважав, що острів Стюарт є півостровом Південного острова. Європейським відкривачем протоки став Оуен Фолгер Сміт 1804 року. Протока названа на часть Джозефа Фово, лейтенант-губернатора Нового Південного Уельсу 1808–1809 років.

Вид на Ракіура та протоку Фово з пагорбу Блафф. Протока розташована прямо на ревучих сорокових і буже рідко буває такою спокійною, як на цьому фото.

У протоці Фово розташована устрична ферма Блафф, устриці якої збираються човнами-дрегами — переважно базованими у гавані Блафф — щороку між березнем та серпнем.[5] Вирощування устриць на острові Стюарт почалося у 1860-ті роки і поступово розширилось на саму протоку після відкриття в ній більших устричних полів у 1879 році.[6]

Води протоки неспокійні та підступні. 2006 року загинуло 6 полювальників на буревісника сірого загинуло, коли потонув їх траулер на шляху назад до Блаффа. Всього між 1998 та 2012 роками у протоці загинуло 23 людини.[7]

Джон ван Леевен переплив протоку 7 лютого 1963 року за 13 години 40 хвилин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Whales and Māori society — Whale place names and imagery
  2. Place Name Detail: Foveaux Strait. New Zealand Geographic Placenames Database. Land Information New Zealand. Процитовано 7 September 2017. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 вересень 2017. Процитовано 7 вересень 2017. 
  4. Foveaux Strait. An Encyclopaedia of New Zealand. 1966. Процитовано 5 March 2010. 
  5. High demand for recession-proof oysters. New Zealand Herald. 2 March 2009. Процитовано 2009-03-02. 
  6. Bluff Oysters & Oystering. Bluff Promotions. Архів оригіналу за 5 March 2010. Процитовано 5 March 2010. 
  7. Rudd, Allison (2012-12-07). Memorial planned for those lost in Foveaux. Otago Daily Times (Allied Press Limited 2007). Процитовано 2012-12-11.