Фодор Степан Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Степанович Фодор
угор. Fodor István
Фодор Степан Степанович.jpg
Народився 2 листопада 1907(1907-11-02)
с. Нижня Грабівниця (зараз частина Чинадійово)
Помер 23 травня 2000(2000-05-23) (92 роки)
Ужгород, Україна
Поховання
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність угорці
Діяльність ботанік
Відомий завдяки ботаніка
Alma mater Карлів університет
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні Чопик Володимир Іванович
Заклад Ужгородський національний університет
Членство Українське ботанічне товариство
Звання професор

Фо́дор Степа́н Степа́нович (угор. Fodor István; 2 листопада 1907, с. Нижня Грабівниця (зараз частина Чинадійово) — 23 травня 2000, м. Ужгород) — угорський та український ботанік, доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Ужгородського університету.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Нижня Грабівниця, розташованому у мальовничій місцевості біля гори Маковиця і річки Синявка. Батько — Степан Фодор — працював у селі спочатку вчителем, а потім директором початкової школи. Мати, уроджена Ганна Кершбаум, походила з сім'ї німців-переселенців. Подружжя мало п'ятеро дітей, серед них Степан Степанович був другою дитиною.

Свою освіту він розпочав в 1919 році, коли вступив до Мукачівської реальної гімназії ім. Другетів, де викладав відомий ботанік, професор Антоній Маргіттай. Степан Фодор супроводжував професора у його експедиціях з вивчення закарпатської флори, ці дослідження сильно вплинули на його світогляд. В 1928 році Степан Фодор склав вступні іспити до природничого факультету Карлового університету у Празі. Серед його викладачів були геолог Ф. Кеттнер, цитолог Я. Нємец, ботаніки М. Дейл, К. Домін.[1]

В 1934 році, отримавши вищу освіту, Степан Фодор починає викладати географію і природознавство в Ужгородській реальній гімназії. 1942 року призваний до угорської армії, де служив у підрозділі радіозв'язку. Після війни викладав біологію в ужгородській середній школі № 3, але вже 1946 року його запрошують у новостворений Ужгородський університет на посаду наукового співробітника. Трохи згодом він стає директором університетського ботанічного саду, а вже через рік — асистентом кафедри морфології і систематики вищих рослин.

В 1973 році Степан Фодор захистив докторську дисертацію, в 1974 році побачила світ його монументальна праця «Флора Закарпаття» (рос. «Флора Закарпатья»), яка й досі вважається взірцевим описом рослинності цього регіону. У монографії описано 2613 видів рослин, включно з новими таксонами. До кінця життя Степан Фодор залишався куратором Гербарію Ужгородського університету, до поповнення якого він особисто доклав багато зусиль.

Викладачі і студенти згадували його як надзвичайно інтелігентну, толерантну, доброзичливу людину, фахівця високого рівня, що читав захопливі лекції.

Похований Степан Фодор на Радванському цвинтарі в Ужгороді поруч з дружиною.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Флористика, систематика рослин, дослідження рослинного покриву Карпат та Паннонської низовини, дендрологія.

Наукова і викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Все своє життя Степан Фодор пропрацював в Ужгородському університеті. На кафедрі йому вдалося зібрати творчий колектив захоплених науковців. Сам він багато часу приділяв читанню лекцій, проведенню семінарів, лабораторних робіт, навчально-польових практик. Професор підготував і читав курс «Ботаніка» (вищі рослини), спецкурси «Місцева флора», «Систематика вищих рослин», «Еволюція вищих рослин» та «Великий практикум з ботаніки». На Рівній полонині Степан Фодор заклав дослідні ділянки, на яких вивчав відтворення верхньої межі лісу за допомогою штучних насаджень.

Творчий доробок науковця нараховує понад 100 публікацій. Серед монографій і написаних у співавторстві книг найбільш вагомі «Рослинність Закарпатської області СРСР» (1954), «Флора Закарпаття» (1974), «Екзоти Карпат» (1985), «Ботанічні скарбниці Карпат» (1990), «Гербарії України» (1995).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Крім викладацької роботи Степан Фодор активно займався громадською діяльністю: був членом Українського ботанічного товариства, Закарпатського Угорського товариства, редколегії видавництва «Тисция», керував секцією «Пам'ятки природи» Закарпатської обласної організації Українського товариства охорони природи (УТОП) і Ужгородським відділенням Московського товариства дослідників природи (МОИП).

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • Фодор С. С. Растительный покров Закарпатской области // Научные записки УжГУ. Ботаника.- 1956.- Т. 17.- С. 116–141.
  • Фодор С. С. Доповнення до флори Закарпаття, що підлягає охороні // Про охорону природи Карпат.- Ужгород: Карпати, 1973.- С. 98-114.
  • Фодор С. С. Флора Закарпаття.- Львів, 1974.
  • Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Екзоти Карпат.- Ужгород: Карпати, 1982.- 120 с.
  • Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат, 1985.

Визнання[ред. | ред. код]

Іменем ученого названо Природознавчий Наукового-дослідницький інститут Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II у місті Берегово.

Література[ред. | ред. код]

  • A Kárpátok buvoletében élt. Fodor István botanikus centenáriumi emlékkonyve.- Ungvár-Budapest: Intermix kiado, 2007 pdf [1]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Патріарх Закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) / М. Чубірко // Укр. ботан. журн. — 2007. — Т. 64, № 5. — С. 736–740. PDF

Посилання[ред. | ред. код]