Фолькванґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фóлькванґ (Поле людей або Поле армії; давньоскан. Fólkvangr ) — луки або поле, котрим править богиня Фрейя, туди потрапляє половина полеглих у бою, у той час, як інша половина потрапляє у Вальгаллу до Одіна. Фолькванґ згадується у «Старшій Едді» і «Молодшій Едді», котрі були упоряковані у XIII столітті. Згідно «Молошій Едді», там розташовувався головний зал Фрейї Сессрумнір (Sessrúmnir).[1]

Згадки[ред. | ред. код]

В одному з віршів «Мови Ґрімніра» «Старшої Едди» Одін (замаскований під іменем Ґрімнір) розповідає молодому Агнару, що Фрейя виокремлює місця для однієї половини померлих у Фолькванзі, в той час як Одін відправляє іншу половину в Вальгаллу:


Уривок з «Мови Ґрімніра» (переклад Віталія Кривоноса):

14 Фолькванг — дев'ятий,

Фрейя там править,

сидячи в залі;

половину полеглих

щодня там збирає,

Одін — всіх інших.

У сучасному світі[ред. | ред. код]

На початку XX століття Карл Ернст Остхаус розробив «Folkwang-Gedanke» або «Folkwang-Konzept», за яким мистецтво і життя можна узгодити. З цієї концепції були засновані кілька культурних установ з використанням імені Folkwang (німецьке написання Fólkvangr). До цих установ належать Музей Фолькванг в Ессені (відкритий в 1902 році)[2]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://edda.in.ua/teksti/starsha-edda/pisni-pro-bogiv/promovi-grimnira
  2. https://travel.rambler.ru/guide/europe/germany/poi/47719/