Фрейя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрейя (Freyja)
Freyja and cats and angels by Blommer.jpg
Фрейя їде в колісниці, запряженій її котами. Нільс Бломмер (1852)
Скандинавська богиня родючості
Міфологія: скандинавська
В інших культурах: Іштар
Місцевість: Скандинавія
Згадки: Молодша Едда
Батько: Нйорд
Брати/сестри: Фрейр
Чоловік: Од (Одін)
Зображення у Вікісховищі?


Фрейя (давньосканд. Freyja, Пані, інше ім'я це Vanadís — Донька ванів) — сестра Фрейра та донька Нйорда, богиня родючості, а також кохання, сексу, привабливості та війни у скандинавській міфології. Її ім'я означає «пані», «жінка-правитель» (на кшталт Frau німецькою). В міфології інших індоєвропейських народів немає іншої схожої богині; вона є ближчою до месопотамської богині Іштар, що також була богинею війни та кохання. У письмових джерелах немає вказівок на те, що до неї зверталися, коли хотіли забезпечити урожай чи появу дітей.

Фрейя належить до клану старіших богів, ванів. За мирною угодою, що завершила війну між молодшими асами та старшими ванами, обидва клани обмінялися заручниками, й Фрейя, Фрейр та Нйорд прибули до Асґарду, де жили надалі серед асів. Фрейя вважається найпривабливішою та найбажанішою богинею, також вона володіє чарівним намистом Брісінґамен, що підсилює її привабливість. Брісінґамен Фрейя обміняла в чотирьох майстрів-дварфів (Двалін, Альфрік, Берлінґ та Ґрер) на ніч кохання. Одного зф своїх коханців, Оттара, вона обернула на кабана.

Сноррі Стурлусон у «Молодшій Едді» стверджує, що Фрейя мала чоловіка на ім'я Одур чи Од, про якого практично нічого, окрім його імені, не відомо. Він часто подовгу подорожував, тоді Фрейя плакала сльозами зі щирого золота. В ранній період германської міфології Фрейя та Фріґґ чітко не розрізнялись, однак у пізніший період відмінності були очевидними.

На битву Фрейя вирушає верхом на кабані Гільдісвіні (Бойовий Кабан); інші джерела стверджують, що в битві Фрейя керує колісницею, запряженою парою кішок (рисей) розміром з левів Як і Одін, Фрейя також проявляє інтерес до загиблих героїв та забирає частину з них до себе, в залу Сессрумнір — головну залу свого палацу Фолькванґ.

Деякі джерела стверджують, що Фрейя є чаклункою й що вона долучила асів до мистецтва сейд — шаманізму, а також навчила Одіна закляттям ванів. Вона також володіє чарівною накидкою з пір'я сокола, одягнувши яку вона може обернутись на будь-якого птаха. Цю накидку вона позичила Локі, коли він літав визволяти Ідунн.

Крім того, Фрейя керує валькіріями. Окрім любові, Фрейя «відповідає» за родючість, врожай і жнива. Жнива бувають різними й у Фрейї іноді бувають напади, через які їй дозволено збирати криваві жнива. Таким чином, Фрейя може принести перемогу в битві.

Вплив на культуру[ред.ред. код]

  1. У германських мовах на честь Фрейї (або Фріґґ, або Фрейра) названо день тижня п'ятниця — нім. Freitag, англ. Friday, тощо
  2. У 1830 р. шведський хімік М. Г. Сефстрем виявив новий елемент в залізній руді з Таберга (Швеція) і назвав його ванадій на честь Ванадіс.
  3. У данському гімні є рядок: «Og det er Frejas sal», що перекладається як «це і є обитель Фрейї».

Джерела[ред.ред. код]