Форсований відбір рідини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Форсований відбір рідини — гідродинамічний метод підвищення нафтовилученняю

Загальний опис[ред. | ред. код]

Форсований відбір рідини застосовується на пізній стадії розробки, коли обводненість сягає понад 75 %. При цьому нафтовилучення зростає внаслідок збільшення градієнта тиску та швидкості фільтрації. При застосування цього методу до розробки залучаються ділянки пласта, не охоплені заводненням, а також відбувається відрив плівкової нафти з поверхні породи.

Суть методу полягає у створенні високих градієнтів тиску на поклад шляхом зменшення вибійних тисків pв. При цьому в неоднорідних, дуже обводнених пластах залучаються до розробки залишені цілики нафти, лінзи, тупикові і застійні зони, малопроникні пропластки тощо.

Умови ефективного застосування методу:

  • а) обводненість продукції не менше 80  85 % (початок завершальної стадії розробки);
  • б) високі коефіцієнти продуктивності свердловин і високі вибійні тиски;
  • в) можливість збільшення дебітів (колектор стійкий, немає не-безпеки проривання сторонніх вод, обсадна колона технічно справна, є умови для застосування високопродуктивного обладнання, пропуск¬на здатність системи збирання і підготовки продукції достатня).

Для вирішення питання щодо застосування методу на конкретній свердловині необхідно попередньо вивчити залежність дебіту нафти від дебіту рідини. Дебіти рідини слід призначати за максимумом дебіту нафти. Техніка форсування відбирань може бути різною: штангові насоси при повному завантаженні обладнання, електро¬відцентрові насоси, які розраховані на великі подачі тощо.

Вплив на привибійну зону пласта з метою розширення профілів припливу і приймальності, підвищення якості розкриття пласта і освоєння свердловин, також сприяє збільшенню нафтовилучення.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]