Фортеця Скоп'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 42°00′12″ пн. ш. 21°25′58″ сх. д. / 42.003435° пн. ш. 21.432781° сх. д. / 42.003435; 21.432781

Вид на фортечні укріплення
Одна з башт фортеці

Фортеця Скоп'є (мак. Скопско Кале, від тур. Kale — фортеця) — комплекс оборонних споруд та археологічний пам'ятник, розташований в центрі міста Скоп'є (Македонія), на височині в долині Вардара.

Найдавніше поселення на території фортеці відноситься до IV тисячоліття до н. е.[1]. З цього часу (з невеликими перервами) територія сучасної фортеці була заселена[1]. В античну епоху пагорб Кале не був заселений, але на його території виявлені жертовна яма і монета Олександра Великого[2]. Існують припущення про початок будівництва великих укріплень в Кале в період правління Юстиніана, проте достеменно відомо лише, що Кале перетворюється на центр Скоп'є на рубежі X-XI століть в період правління болгарського царя Самуїла[3]. При ньому місто було оточене мурами, побудованими за передовими технологіями [3]. Наприкінці XI століття місто кілька років утримували нормани, на підтвердження чого на розкопках Кале був виявлений специфічний лук вікінгів [3]. Під владою Візантії Кале став центром ремесел балканського значення [3]. Наприкінці XIII століття місто перейшло під контроль Сербії і стало одним з її центрів, а у 1346 році сербський король Стефан Душан коронувався царем сербів і греків, що зробило Кале стратегічно важливим пунктом [3]. У цей період на території Кале розташовувалося чотири церкви, а територія височини була щільно забудована [3]. У період сербського правління укріплення Кале добудовувалися [3]. Після взяття Скоп'є турками в 1391 році фортеця стала використовуватися як казарми[4]. Поки Скоп'є було прикордонною фортецею, фортифікаційні споруди були посилені, південна брама відбудовані наново, а також були прибудовані додаткові вежі [4]. Зберігся звіт австрійського генерала Енеа Сільвіо Пікколоміні, що взяв Скоп'є в 1689 році, в якому фортеця описується що має 12 напівпокинутих веж і в цілому напівзруйнована і слабозахищена [4]. У 1700 році османський уряд почав зведення нового муру з вежами і супутньою інфраструктурою, і фортеця знову стає важливим військовим об'єктом [4]. У 1917—1918 роках в Кале розташовувався австро-угорський штаб, пізніше тут були побудовані штаб, бараки і склади королівської югославської армії [5]. Руйнівній землетрус 1963 року серйозно пошкодив фортечні споруди, після чого почалися централізовані роботи з відбудови фортеці.

У лютому 2011 року група македонських албанців, що заперечували проти будівництва музею у вигляді церкви на території фортеці, зруйнувала його будівництво, що призвело до міжетнічних сутичок[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Prehistoric Kale, Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
  2. Kale in the antiquity, Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
  3. а б в г д е ж Mediaeval Kale, Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
  4. а б в г Kale in the turkish period, Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
  5. Kale in XX century, Центр археологічних досліджень Скопско Кале (англ.)
  6. Стоклновнения между албанцами и македонцами в Скопье