Фос-ду-Ігуасу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ігуасу.

Фос-ду-Ігуасу Foz do Iguaçu (гирло Ігуасу)
Проспект Бразилії (Avenida Brasil) — головна вулиця міста. Проспект Бразилії (Avenida Brasil) — головна вулиця міста.
Прапор Герб
Координати: 25°50′ пд. ш. 54°30′ зх. д.
Країна	Бразилія
Регіон	Південний
Штат	Парана
Площа
- Місто	617 701 км²
Висота над р.м.	173,6 м
Населення (2012)
- Місто	255 718
- Густота	500,4/км²
- Агломерація	309 113
Часовий пояс	UTC-3
- Літній час	UTC-2
ІРЛП (2000)	0.788
Вебсайт: Página da prefeitura
Розташування міста на мапі штату Парана Розташування міста на мапі штату Парана

Фос-ду-Ігуасу (порт. Foz do Iguaçu, МФА: [ˈfɔz du iɡwaˈsu]; "Гирло річки Ігуасу") — четверте за розміром місто бразильського штату Парана і 11-те місто за розміром Південного регіону, з населенням 309 тис. мешканців. Місто розташоване приблизно за 650 км на захід від столиці штату Куритиби, біля кордону з Аргентиною і Парагваєм. Мешканці міста відомі як «ігуасуенсіс» (iguaçuenses).

Історія

Ця територія була вперше досліджена європейцями під командою іспанського дослідника (adelantado) Алвара Нуньєса Кабеса де Вака в 1542 році. Він також відкрив водоспади Ігуасу і назвав його «водоспадом святої Марії». В період між 1609 і 1839 роками бразильські бандейранті проникли до регіону та забезпечили бразильське домінування в ньому. До 1860 року ця територія залишалася спірною між Бразилією, Аргентиною і Парагваєм, але в результаті Війни потрійного Альянсу північний берег річки Ігуасу відійшов до Бразилії, а південний — до Аргентини.

Біля 1881 року бразильці почали заселення району та утворення постійних поселень. В 1888 році військовий інженер Жозе Жуакін Фірміну описав поселення і оцінив його населення в 324 мешканця. 23 листопада 1889 року на кордоні з Аргентиною і Парагваєм був встановлений військовий піст.

В 1912 році військовий піст був розформований, а територія увійшла до складу муніципалітету Ґуарапуава. 14 березня 1914 року був створений муніципалітет Vila Iguaçu, а його першим мером став полковник Жоржі Шімельпфенґ. 5 травня 1918 року муніципалітет було перейменовано у Фос-ду-Ігуасу. На його території в 1939 був створений Національний парк Ігуасу.

13 вересня 1943 Федеральна тариторія Ігуасу (Território Federal do Iguaçu), де знаходився муніципалітет, була розформована і увійшла до складу штату Парана.

Економіка

Водоспади Ігуасу.

Гребля Ітайпу

Вид з Потрійного Кордону, із річками Ігуасу (ліворуч) і Парана (праворуч).

Місто є одним з найбільш туристичних у Бразилії. Тоді як більшість туристів є бразильцями або аргентинціями, сюди приїжджають і мешканці інших країн світу. Місто має близько 100 готелів та містить численні визначні пам'ятки:

• Водоспади Ігуасу — великий та видовищний каскад зі стоком приблизно рівним Ніагарському. Водоспади розташовані на кордоні з Аргентиною, і хоча найвідоміший з них, Горло Диявола заввишки 97 м, розташований на аргентинській стороні, найкраще його видно саме з бразильського боку.
• Національний парк Ігуасу та аргентинський парк з такою ж назвою.
• Гребля Ітайпу, найбільша (станом на 2007 рік) гідроелектростанція у світі, розташована на річці Парана між Бразилією та Парагваєм.
• «Потрійний кордон» (Tríplice Fronteira) між Бразилією, Аргентиною і Парагваєм. На боці кожной з країн знаходиться свій пам'ятник (Marco).
• Мечеть Омара Ібн Аль-Хаттаба, найбільша за межами Близького сходу.
• Пташиний парк (Parque das Aves) з великою колекцією диких птахів, та «Ліс Гуарані» (Bosque Guarani, міський зоопарк).

Гребля Ітайпу задовольняє більш ніж 20% потреб Бразилії в електроенергії та надає роботу (прямо або непрямо) близько 5 тис. мешканців міста.

Багато мешканців міста працюють у бульшому сусідньому місті на парагвайському боці, Сьюдад-дель-Есте. Весь транспорт та торгові перевезення між Бразилією і Парагваєм проходять через Міст Дружби (Ponte da Amizade). Інший міст, Міст Братерства (Ponte da Fraternidade або Ponte Tancredo Neves), сполучає місто з аргентинським містом Пуерто-Ігуасу, проте цей міст набагато менш важливий. Зараз міст Дружби стикається із значними проблемами пробок та протестів.

Місто є стратегічним центром міждержавної торговлі в рамках МЕРКОСУР, його значення, як очікується, ще зросте із утворенням Південноамериканської співдружності націй (UNASUL).

У Фос-ду-Ігуасу також знаходяться кілька підприємств, що користуються наявністю дешевої гідроелектроенергії, перш за все текстильних. Проте, місто перш за все залежить від туризму, який зараз зростає, хоча і схильний до коливань унаслідок міжнародних криз, що також впливають на можливість роботи та вивезення дешевих товарів з безподаткової зони парагвайського міста Сьюдад-дель-Есте.

Найбільші міста Бразилії Оцінка, 2024 рік
	№	Назва	Штат	Населення	№	Назва	Штат	Населення
Сан-Паулу Ріо-де-Жанейро	1	Сан-Паулу	Сан-Паулу	11 877 700	11	Белен	Пара	1 391 270	Бразилія
	2	Ріо-де-Жанейро	Ріо-де-Жанейро	6 729 830	12	Порту-Алегрі	Ріу-Гранді-ду-Сул	1 386 800
	3	Бразилія	Федеральний округ	2 877 690	13	Гуарульюс	Сан-Паулу	1 344 720
	4	Форталеза	Сеара	2 574 412	14	Кампінас	Сан-Паулу	1 179 610
	5	Салвадор	Баїя	2 568 928	15	Сан-Луїс	Мараньян	1 079 840
	6	Белу-Оризонті	Мінас-Жерайс	2 416 339	16	Масейо	Алагоас	994 130
	7	Манаус	Амазонас	2 257 580	17	Сан-Гонсалу	Ріо-де-Жанейро	960 380
	8	Куритиба	Парана	1 829 225	18	Дукі-ді-Кашіас	Ріо-де-Жанейро	914 383
	9	Ресіфі	Пернамбуку	1 587 707	19	Кампу-Гранді	Мату-Гросу-ду-Сул	939 730
	10	Гоянія	Гояс	1 492 330	20	Жуан-Пессоа	Параїба	888 100