Французький Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Union française
Французький Союз
Співдружність держав
26 жовтня 1946 – 5 жовтня 1958
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Liberté, égalité, fraternité
(Свобода, рівність, братерство)
Гімн
La Marseillaise
Розташування Французький Союз
Володіння Французького Союзу
Столиця Париж
Мови французька
Державний устрій Співдружність держав
Історичний період Холодна війна
 - Четверта республіка 26 жовтня 1946
 - Деколонізація П'ята республіка
Валюта Французький франк
CFA франк
CFP франк
Попередник
Наступник
Flag of France.svg Тимчасовий уряд Французької республіки
Французька Спільнота Flag of France.svg
Французька Гвінея Flag of France.svg
Марокко Flag of Morocco.svg
Туніс Flag of Tunisia.svg
Королівство Лаос Flag of Laos (1952-1975).svg
Держава В'єтнам Flag of South Vietnam.svg
Північний В'єтнам Flag of Vietnam.svg
Королівство Камбоджа Flag of Cambodia.svg

Францу́зький Союз (фр. Union française)  — колишнє державне утворення у складі французької метрополії (Четверта Французька республіка) та колоніальних володінь Франції після Другої світової війни. Столицею співдружності держав був Париж.


Історія[ред. | ред. код]

Французький союз був створений згідно конституції Франції від 27 жовтня 1946 року (Четверта Республіка). В констиуції говорилося, що де-факто французьких колоній не було, але Франція, заморські департаменти та території об'єдналися з ціллю створення Французького Союзу, або єдиної Франції.

Метою цього союзу було «освоєння заморських територій в більшій Франції, де проживають громадяни Франції, для поширення французької культури.» У той час як англійська колоніальна система мала місцеві колоніальні уряди, які в кінцевому результаті перетворилися на окремі національні уряди; Франція намагалася створити єдиний уряд під Французькою Державою[1]

Насправді, колоніальні райони мали лише французьке представництво, тож вся влада залишилася в самій Франції і, таким чином, була централізованою. Колонії мали місцеві збори, але вони мали лише обмежену місцеву владу. Натомість,  вихідці із заморських територій у столиці Франції створили власні елітні кола, називаючи себе еволюціонерами[2].

В листопаді 1954 року алжирський народ розпочав збройне повстання проти французького панування, яке переросло в справжню війну за незалежність Алжиру. Повстання вибухнули майже в усіх колоніях Африки, розуміючи що мир утримати не вдасться, у 1958 році Франція робить спроби у створенні Французької співдружності, згідно якої члени спільноти були наділені великою автономією, під контролем Франції були лише оборона, фінансова система, національна безпека та закордонні відносини[3]

Географія[ред. | ред. код]

Політичний устрій[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Демографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cooper, Frederick. "French Africa, 1947–48: Reform, Violence, and Uncertainty in a Colonial Situation." Critical Inquiry (2014) 40#4 pp: 466-478.(англ.)
  2. Charles-Robert Argeron, La décolonisation française, Armand Colin, Paris, 1994, p. 73.(фр.)
  3. Simpson, Alfred William Brian (2004). Human Rights and the End of Empire: Britain and the Genesis of the European Convention. Oxford University Press. p. 285. ISBN 0199267898(англ.)