Деколонізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Деколонізація — процес надання незалежності та повного суверенітету домініонам, підмандатним територіям, колоніям.

Політику зламу колоніальних імперій проголосила Атлантична хартія 1941, коли в обмін на підтримку у Другій світовій війні США зажадали відкритого доступу на ринки колоніальних країн.

Чехословацький плакат «Африка в бою за свободу»

Вирішальний злам колоніальної системи (деколонізація) відбувся в 1947 (незалежність Індії) і 1960 — незалежність низки африканських володінь. Країни, що звільнилися від колоніальної залежності, отримали назву країн Третього світу. І в постколоніальний період розвинені західні країни зберігають своє економічне панування над багатьма країнами Третього Світу, в першу чергу, у вигляді нееквівалентного торгового обміну (неоколоніалізм). Країни Третього Світу виступають в ролі джерел дешевої сировини і резервуарів дешевої робочої сили, що дає можливість західним корпораціям мінімізувати тут свої витрати. Неоколоніальному закабаленню сприяє те, що розвинені країни контролюють товарні і фінансові ринки, підтримують вигідні їм валютні курси. Західні товари поступають на ринки країн, що розвиваються, нерідко за монопольно високими цінами, що особливо стосується високотехнологічної, фармакологічної і військової продукції.

Слабкі корумповані режими країн Третього Світу нерідко перебувають під політичним контролем розвинених країн і не здатні добитися справедливого співвідношення цін, забезпечити контроль за поверненням валютної виручки і збільшити збирання податків для розвитку власної освітньої і наукової сфери. Хронічно росте заборгованість більшості країн, що розвиваються.

Теоретики деколонізації[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • І. В. Івлєва. Заборгованість країн, що розвиваються // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • В.Головченко. Деколонізація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.186 ISBN 978-966-611-818-2
  • А. Б. Давидсон. Тропическая и южная Африка в XX веке // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2000. — № 5. — С. 10-29.(рос.)
  • А. В. Денисов. А. Ю. Урнов. СССР и деколонизация Африки // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2010. — № 12.(рос.)
  • Амилкар Кабрал. Революция в Гвинее. Избранные статьи и речи. — Москва: Наука, 1973. — 279 с.(рос.)
  • Е. В. Хахалкина. Гарольд Макмиллан и «Год Африки»: подули ли новые ветры над континентом? // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2016. — № 4. — С. 60-74.(рос.)
  • Hélé Béji, Nous, décolonisés, Arléa, Paris, 2007, 235 p.(фр.)
  • Raymond F. Betts, Decolonization: The Making of the Contemporary World, Routledge, 2004, 144 pp.(англ.)
  • Amilcar Cabral, Return to the Source: Selected Speeches of Amilcar Cabral, New York: Monthly Review, 1973, 110 pp.(англ.)
  • Bernard Droz, Histoire de la décolonisation au XXe siècle, Le Seuil, Paris, 2009, 385 p.(фр.)
  • Frantz Fanon, Les damnés de la terre, éd. François Maspero, Paris, 1961.(фр.)
  • Albert Memmi, Portrait du colonisé, précédé du portrait du colonisateur, éd. Buchet/Chastel, Paris, 1957.(фр.)
  • Kwame Nkrumah, Neo-Colonialism, the Last Stage of Imperialism, London: Thomas Nelson & Sons, 1965. 200 p.(англ.)
  • Todd Shepard, Voices of Decolonization: A Brief History with Documents, Bedford/St. Martin's, 2014, 208 pp.(англ.)
  • Tony Smith, «A Comparative Study of French and British Decolonization», in Comparative Studies in Society and History, Vol. 20, No. 1. (January 1978), pp. 70-102.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.