Фруланія ламколиста
| Фруланія ламколиста | |
|---|---|
_7793.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Бококолосальні (Porellales) |
| Родина: | Фруланія (Frullaniaceae) |
| Рід: | Фруланія (Frullania) |
| Вид: | F. fragilifolia
|
| Біноміальна назва | |
| Frullania fragilifolia (Taylor) Gottsche, Lindenb. & Nees
| |
Фруланія ламколиста (Frullania fragilifolia) — вид печіночників порядку бококолосальних (Porellales)[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Північна Африка, Північна Америка[2].
Вид часто росте на корі дерев, особливо в районах з великою кількістю опадів, часто мідного бука чи молодої ялини; у континентальних районах мешкає переважно на силікатних породах.
Характеристика[ред. | ред. код]
Ніжні, переважно червоно-коричневі рослини утворюють плоскі, притиснуті килимки на корі дерев або силікатних породах, мають ширину близько міліметра та нерівномірно розгалужені. На частинах стебла листя часто обламуються (для вегетативного розмноження). Бокові листки дволопатеві, верхня лопать від овальної до округлої, менша нижня має форму водяного мішка і довша за ширину. Нижнє листя дволопатеве і трохи ширше стебла. Клітини бічних листків округлі або дещо кутасті, розміром приблизно від 16 до 22 мікрометрів і містять від двох до чотирьох масляних тілець; на додаток до цих нормальних клітин листя завжди є окремі вічка, розкидані або розташовані невеликими групами; це помітно різнокольорові чи збільшені клітини. Вид дводомний. Спорогони зустрічаються рідко. Поширення зазвичай відбувається через зламані листки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Frullania fragilifolia. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 22.02.2024.
- ↑ Frullania fragilifolia. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 22.02.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.
|