Фіона Лазаар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіона Лазаар
Народилася 19 вересня 1985(1985-09-19) (38 років)
Валь-д'Уаз, Іль-де-Франс, Метрополія Франції, Франція
Країна  Франція
Діяльність політична діячка
Alma mater ESSEC Business Schoold
Знання мов французька
Посада депутат Національної асамблеї Франції
Партія Renaissance і The New Democratsd[1]
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги»
Сайт fionalazaar.fr

Фіона Лазаар (19 вересня 1985(1985-09-19), Валь-д'Уаз, Метрополія Франції) — французький політик від «Нових демократів», обрана до Національних зборів Франції 18 червня 2017 року як член партії Вперед, республіко! (LREM), представляючи виборців 5-го виборчого округу Валь-д'Уаз.[2]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У парламенті Лазаар входить до складу Комітету із закордонних справ.[3] На додаток до своїх обов'язків у комітеті, вона є членом французько-сінгапурської парламентської групи дружби.

З жовтня 2018 року по вересень 2020 року Лазаар була одним із п'яти заступників голови парламентської групи LREM під керівництвом голови Жиля Ле Жандра.[4] У липні 2019 року була кандидатом на посаду голови Комітету з соціальних питань; вона зазнала поразки у другому раунді від чинного голови Бріджит Бургіньйон.[5]

На додаток до парламентської роботи, Лазаар була призначена прем'єр-міністром Едуардом Філіппом головою Національної ради проти бідності та соціального відчуження (CNLE) у 2020 році[6]

Лазаар була одним із засновників The New Democrats у 2020 році[7].

Політичні позиції[ред. | ред. код]

Внутрішня політика[ред. | ред. код]

У рамках LREM Лазаар приєдналася до Орелієна Таше, Летиції Авіа та кількох інших у боротьбі з секуляризмом.[8]

У 2020 році Лазаар виступила проти більшості у своїй парламентській групі та утрималася від важливого голосування щодо широко обговорюваного законопроєкту про безпеку, розробленого її колегами Алісою Туро та Жаном-Мішелем Фовергом, який допоміг, серед інших заходів, згорнути зйомки поліцейських.[9][10]

Економічна політика[ред. | ред. код]

У липні 2019 року Лазаар проголосувала за ратифікацію Францією Всеосяжної економічної та торговельної угоди Європейського Союзу (CETA) з Канадою.[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.leparisien.fr/politique/les-deputes-aurelien-tache-et-emilie-cariou-a-la-tete-du-parti-les-nouveaux-democrates-16-12-2020-8414477.php
  2. Elections législatives 2017. Ministry of the Interior (French) . Процитовано 30 червня 2017.
  3. Fiona Lazaar French National Assembly.
  4. Anne-Charlotte Dusseaulx (9 October 2018), Groupe En marche à l'Assemblée: Gilles Le Gendre a choisi ses 5 vice-présidents Le Journal du Dimanche.
  5. Remaniement des postes LREM à l'Assemblée: large prime aux sortants L'Obs, 24 July 2019.
  6. Arrêté du 24 février 2020 portant nomination au Conseil national des politiques de lutte contre la pauvreté et l'exclusion sociale Légifrance.
  7. Aurélien Taché et Émilie Cariou coprésidents des Nouveaux démocrates. Le Point. 16 грудня 2020. Процитовано 16 лютого 2022.
  8. Alexandre Lemarié (14 October 2019), Voile à l’école: Jean-Michel Blanquer demande des sanctions contre le député LRM Aurélien Taché Le Monde.
  9. Analyse du scrutin n° 3254, deuxième séance du 24/11/2020: Scrutin public sur l'ensemble de la proposition de loi relative à la sécurité globale (première lecture) National Assembly.
  10. Elisa Braun (24 November 2020), Controversial security bill puts pressure on French interior minister Politico Europe.
  11. Maxime Vaudano (24 July 2019), CETA: qui a voté quoi parmi les députés Le Monde.