Прем'єр-міністр Франції

Прем'єр-міністр Франції
Прапор

Дата створення / заснування	4 жовтня 1958
Посадовець	Елізабет Борн
Керована організація	Уряд Франції і services du Premier ministre^d
Держава	Франція
Юрисдикція	Франція
Документ започаткування	Конституція Франції^[d]
Офіційна резиденція	Матіньйонський палац
Ким призначений	президент Франції
Кількість відстежувачів	104 480
Офіційний сайт
Прем'єр-міністр Франції у Вікісховищі

l'Hôtel Matignon

Інтер'єри Матіньону

Прем'є́р-міні́стр Францу́зької респу́бліки (фр. le Premier Ministre de la République Française) — голова французького уряду. У 1870—1958 офіційно посада називалася Президент Ради Міністрів (фр. Président du Conseil de Ministres).

Резиденція — Матіньйонський палац у Парижі.

У П'ятій республіці прем'єр-міністр відповідає за поточну внутрішню і економічну політику. На відміну від міністрів, має право видавати укази (фр. décrets) загального характеру. Вважається відповідальним особисто за політику уряду; популярність його прямо залежить від поточного стану справ у державі. У період, коли прем'єр і президент представляють різні партії, у прем'єр-міністра зазвичай більше самостійності в діях.

Прем'єр-міністра призначає президент республіки. Затвердження його кандидатури Національними зборами не вимагається, але, оскільки вони мають право у будь-який момент оголосити уряду вотум недовіри, зазвичай прем'єр представляє ту партію, яка має там більшість місць (нехай навіть якщо президент належить до іншої партії). Прем'єр-міністр складає список міністрів свого кабінету і представляє його на затвердження президентові республіки.

16 травня 2022 року Жан Кастекс, який обіймав посаду з 6 липня 2020 року, подав у відставку^[1]. Цього ж дня Емманюель Макрон призначив прем'єр-міністром Елізабет Борн^[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Список прем'єр-міністрів Франції

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Прем'єр Франції подав заяву про відставку. Європейська правда (українською). 16 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
↑ Новою прем’єркою Франції стала Елізабет Борн. Укрінформ (українською). 16 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.

Література[ред. | ред. код]

Raphaëlle Bacqué, L'enfer de Matignon. Ce sont eux qui en parlent le mieux, Paris, Albin Michel, septembre 2008, 318 p. (ISBN 978-2-226-18680-5).

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт

п о р Прем'єр-міністри Франції

Реставрація Бурбонів	Шарль Талейран-Перігор Арман де Рішельє Жан Дессоль Елі Деказ Арман де Рішельє Жан-Батіст Віллель Жан де Мартиньяк Жуль де Поліньяк

Липнева монархія	Жак Лаффітт Казимир П'єр Пер'є Жан Сульт Ет'єн-Морис Жерар Юг-Бернар Маре Едуар Мортьє Віктор де Брольї Адольф Тьєр Луї Моле Адрієн де Гаспарен Амеде Жиро де л'Ен Жан Сульт Адольф Тьєр Жан Сульт Франсуа Гізо Луї Моле

Друга республіка	Жак-Шарль де л'Єр Франсуа Араго Луї-Ежен Кавеньяк Оділон Барро Альфонс д'Отпуль Леон Фоше

Друга імперія	Еміль Олів'є Шарль Кузен-Монтабан

Міждержав'я	Луї Жуль Трошю

Третя республіка	Жуль Дюфор Альберт де Брольї Ернест де Сіссе Луї Бюффе Жуль Дюфор Жуль Сімон Альберт де Брольї Гаетан де Рошбуе Жуль Дюфор Вільям Вейдінгтон Шарль де Фрейсіне Жуль Феррі Леон Гамбетта Шарль де Фрейсіне Шарль Дюклерк Арман Фальєр Жуль Феррі Ежен Бріссон Шарль де Фрейсіне Рене Гобле Моріс Рувьє Шарль Флоке П'єр Еммануель Тірар Шарль де Фрейсіне Еміль Лубе Александр Рібо Шарль Дюпюї Жан Казимир-Пер'є Шарль Дюпюї Александр Рібо Леон Буржуа Жуль Мелен Ежен Бріссон Шарль Дюпюї П'єр Вальдек-Руссо Луї Еміль Комб Моріс Рувьє Фердінанд Саррьєн Жорж Клемансо Арістід Бріан Ернест Моніс Жозеф Кайо Раймон Пуанкаре Арістід Бріан Луї Барту Гастон Думерг Александр Рібо Рене Вівіані Арістід Бріан Олександр Рібо Поль Пенлеве Жорж Клемансо Александр Мільєран Жорж Лейг Арістід Бріан Раймон Пуанкаре Фредерік Франсуа-Марсаль Едуар Ерріо Поль Пенлеве Арістід Бріан Едуар Ерріо Раймон Пуанкаре Арістід Бріан Андре Тардьє Каміль Шотан Андре Тардьє Теодор Стег П'єр Лаваль Андре Тардьє Едуар Ерріо Жозеф Поль-Бонкур Едуар Даладьє Альбер Сарро Каміль Шотан Едуар Даладьє Гастон Думерг П'єр-Етьєн Фланден Фернан Буїссон П'єр Лаваль Альбер Сарро Леон Блюм Каміль Шотан Леон Блюм Едуар Даладьє Поль Рейно Філіпп Петен

Режим Віші	Філіпп Петен П'єр Лаваль Фернан де Брінон

Тимчасовий уряд	Шарль де Голль Фелікс Гуен Жорж Бідо Леон Блюм

Четверта республіка	Поль Рамадьє Робер Шуман Андре Марі Робер Шуман Анрі Кей Жорж Бідо Рене Плевен Анрі Кей Рене Плевен Едгар Фор Антуан Піне Рене Маєр Жозеф Ланьєль П'єр Мендес-Франс Едгар Фор Гі Молле Моріс Буржес-Монурі Фелікс Гайяр П'єр Пфлімлен Шарль де Голль

П'ята республіка	Шарль де Голль Мішель Дебре Жорж Помпіду Моріс Кув де Мюрвіль Жак Шабан-Дельмас П'єр Мессмер Жак Ширак Раймон Барр Жак Ширак П'єр Моруа Лоран Фабіус Жак Ширак Мішель Рокар Едіт Крессон П'єр Береговуа Едуар Баладюр Ален Жюппе Ліонель Жоспен Жан-П'єр Раффарен Домінік де Вільпен Франсуа Фійон Жан-Марк Еро Мануель Вальс Бернар Казнев Едуар Філіпп Жан Кастекс Елізабет Борн

п о р Голови країн та урядів Європи

Голови країн	Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • Президент Албанії (Ілір Мета) • Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • Король (Філіп I) • Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • Президент Болгарії (Румен Радев) • Голова Президії Боснії і Герцеговини (Желько Комшич) • Папа Римський (Франциск) • Королева Великої Британії (Єлизавета II) • Президент Греції (Катерина Сакелларопулу) • Королева Данії (Маргрете II) • Президент Естонії (Алар Каріс) • Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • Король Іспанії (Філіп VI) • Президент Італії (Серджо Матарелла) • Президент Латвії (Егілс Левітс) • Президент Литви (Ґітанас Науседа) • Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • Великий герцог Люксембургу (Анрі) • Президент Північної Македонії (Стево Пендаровський) • Президент Мальти (Джордж Велла) • Президент Молдови (Мая Санду) • Князь Монако (Альбер II) • Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмаєр) • Король Норвегії (Гаральд V) • Президент Польщі (Анджей Дуда) • Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • Капітани-регенти Сан-Марино (Франческо Муссоні та Джакомо Сімончіні) • Президент Сербії (Александар Вучич) • Президент Словаччини (Зузана Чапутова) • Президент Словенії (Борут Пахор) • Президент Угорщини (Каталін Новак) • Президент України (Володимир Зеленський) • Президент Фінляндії (Саулі Нійністе) • Президент Франції (Емманюель Макрон) • Президент Хорватії (Зоран Миланович) • Президент Чехії (Мілош Земан) • Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • Президент Швейцарії (Ігнаціо Кассіс) • Король Швеції (Карл XVI Густав) Частково визнані: Президент Косова (Вйоса Османі)

Голови урядів	Федеральний канцлер Австрії (Карл Негаммер) • Прем'єр-міністр Албанії (Еді Рама) • Прем'єр-міністр Андорри (Хав'єр Еспот Самора) • Прем'єр-міністр Бельгії (Александер де Кроо) • Прем'єр-міністр Білорусі (Роман Головченко) • Прем'єр-міністр Болгарії (Кирил Петков) • Прем'єр-міністр Боснії і Герцеговини (Зоран Тегелтія) • Державний секретар Ватикану (П'єтро Паролін) та Голова Губернорату Ватикану (Джузеппе Бертелло) • Прем'єр-міністр Великої Британії (Борис Джонсон) • Прем'єр-міністр Греції (Кіріакос Міцотакіс) • Прем'єр-міністр Данії (Метте Фредеріксен) • Прем'єр-міністр Естонії (Кая Каллас) • Прем'єр-міністр Ірландії (Міхал Мартін) • Прем'єр-міністр Ісландії (Катрін Якобсдоуттір) • Голова Уряду Іспанії (Педро Санчес) • Голова Ради міністрів Італії (Маріо Драґі) • Прем'єр-міністр Латвії (Кріш'яніс Каріньш) • Міністр-голова Литви (Інґріда Шимоніте) • Прем'єр-міністр Ліхтенштейну (Даніель Ріш) • Прем'єр-міністр Люксембургу (Ксав'є Бетель) • Прем'єр-міністр Північної Македонії (Димитар Ковачевський) • Прем'єр-міністр Мальти (Роберт Абела) • Прем'єр-міністр Молдови (Наталія Гаврилиця) • Державний міністр Монако (П'єр Дарту) • Прем'єр-міністр Нідерландів (Марк Рютте) • Федеральний канцлер Німеччини (Олаф Шольц) • Прем'єр-міністр Норвегії (Йонас Гар Стьоре) • Прем'єр-міністр Польщі (Матеуш Моравецький) • Прем'єр-міністр Португалії (Антоніу Кошта) • Голова Уряду Російської Федерації (Михайло Мішустін) • Прем'єр-міністр Румунії (Ніколає Чуке) • Держсекретар закордонних справ і політики Сан-Марино (Лука Беккарі) • Прем'єр-міністр Сербії (Ана Брнабич) • Прем'єр-міністр Словаччини (Едуард Геґер) • Голова Уряду Словенії (Роберт Голоб) • Прем'єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан) • Прем'єр-міністр України (Денис Шмигаль) • Прем'єр-міністр Фінляндії (Санна Марін) • Прем'єр-міністр Франції (Елізабет Борн) • Прем'єр-міністр Хорватії (Андрей Пленкович) • Прем'єр-міністр Чехії (Петр Фіала) • Голова Уряду Чорногорії (Дрітан Абазович) • Прем'єр-міністр Швеції (Магдалена Андерссон) Частково визнані: Прем'єр-міністр Косова (Альбін Курті)

У соціальних мережах	Twitter

Довідкові видання	Французька Вікідія

Нормативний контроль	Freebase: /m/01f_r5 · J9U: 987007261105105171 · VIAF: 128543497

Прем'єр-міністр Франції

Зміст

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Прем'єр-міністр Франції

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук