Перейти до вмісту

Прем'єр-міністр Франції

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прем'єр-міністр Франції
фр. Premier ministre de la République française
Посаду обіймає
Франсуа Байру

від 13 грудня 2024
ЧленCouncil of Ministersd Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцеМатіньйонський палац Редагувати інформацію у Вікіданих
ПризначаєПрезидент Франції
Створення4 жовтня 1958 Редагувати інформацію у Вікіданих
Перший на посадіШарль Моріс де Талейран-Перігор
Вебсайтinfo.gouv.fr/le-premier-ministre Редагувати інформацію у Вікіданих
l'Hôtel Matignon
Інтер'єри Матіньону

Прем'є́р-міні́стр Францу́зької респу́бліки (фр. Premier Ministre de la République Française) — голова французького уряду. У 1870—1958 офіційно посада називалася Президент Ради Міністрів (фр. Président du Conseil de Ministres).

Резиденція — Матіньйонський палац у Парижі.

У П'ятій республіці прем'єр-міністр відповідає за поточну внутрішню і економічну політику. На відміну від міністрів, має право видавати укази (фр. décrets) загального характеру. Вважається відповідальним особисто за політику уряду; популярність його прямо залежить від поточного стану справ у державі. У період, коли прем'єр і президент представляють різні партії, у прем'єр-міністра зазвичай більше самостійності в діях.

Прем'єр-міністра призначає президент республіки. Затвердження його кандидатури Національними зборами не вимагається, але, оскільки вони мають право у будь-який момент оголосити уряду вотум недовіри, зазвичай прем'єр представляє ту партію, яка має там більшість місць (нехай навіть якщо президент належить до іншої партії). Прем'єр-міністр складає список міністрів свого кабінету і представляє його на затвердження президентові республіки.

13 грудня 2024 президент Франції Емануель Макрон призначив Франсуа Байру прем'єр-міністром[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Макрон назвав ім'я нового прем'єра Франції. Європейськаправда (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Raphaëlle Bacqué, L'enfer de Matignon. Ce sont eux qui en parlent le mieux, Paris, Albin Michel, septembre 2008, 318 p. (ISBN 978-2-226-18680-5).

Посилання

[ред. | ред. код]