Фіґоль Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Володимир Фіґоль
Загальна інформація
Народження 3 серпня 1911(1911-08-03)
м. Коломия
Смерть 27 грудня 1999(1999-12-27) (88 років)
м. Слотсберг
Освіта Інсбруцький університет
Ступені доктор богослов'я
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 22 липня 1934

Володи́мир Фі́ґоль (3 серпня 1911, Коломия — 27 грудня 1999, Слотсберг) — український католицький священик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родом з Коломиї, син о. Івана Фіґоля.

Студіював у Львівській Богословській Академії й Інсбруцькому університеті, де здобув ступінь доктора теології. З 1936 року викладав гомілетику і догматику в Богословській Академії. Заарештований совітською владою 1945 р.

У 1956 р. звільнений з сибірських таборів, зміг повернутися лише у Литву, де працював у лоні Римо-Католицької Церкви Литви. Був сповідником, відправляв Служби Божі. На початку 1990-х переїхав до США. Працював на парафії в м. Гантер (1990—1999). Помер в м. Слотсберг, Нью-Йорк 27 грудня 1999 року. Похований в м. Стемфорд.

Автор праць в журналі «Богословія» про церковні братства і «Учительное євангеліє» Кирила Транквіліона-Ставровецького.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]