Х'ю Кервен
| Х'ю Кервен | |
|---|---|
| Народився |
1500 Bamptond, Іден[d], Камбрія, Англія |
| Помер |
1 листопада 1568 або 1 жовтня 1568 Swinbrookd, Swinbrook and Widfordd, Західний Оксфордширd, Оксфордшир, Англія |
| Поховання | Church of St John the Baptist, Burfordd |
| Національність | англійці |
| Місце проживання | Westmorlandd |
| Діяльність | священник, суддя |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Посада | Dean of Herefordd і Roman Catholic Archbishop of Dublind |
| Конфесія | англіканство і католицька церква[1] |
Х’ю Кервен (бл. 1500 — 1 листопада 1568) — відомий ірландський та англійський церковний і державний діяч, політик. Володів посадами архієпископа Дубліна, лорд-канцлера Ірландії з 1555 по 1567 рік, єпископа Оксфорда до своєї смерті в листопаді 1568 року. Деякі історичні джерела та публікації, включно з Оксфордським словником національної біографії 1911 року, випадково сплутали його з Річардом Карвеном, капеланом короля Англії Генріха VIII.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Х’ю Кервен Народився в Бамптоні, Камбрія, він отримав освіту в Брйсноус-Коледжі (англ. - Brasenose College), Оксфорд. Він мав принаймні двох братів, Крістофера та Джеймса Кервенів. Джеймс Кервен був дідом Річарда Бенкрофта, архієпископа Кентерберійського та «наглядача» Біблії короля Якова – першої публікації Біблії англійською мовою.
Кар’єра[ред. | ред. код]
У лютому 1528 року Х’ю Кервен отримав наукову ступінь магістра канонічного права, а в 1532 році ступінь магістра мистецтв. У 1533 році його призначили ректором у школи Ферібі, графство Лінкольншир. Наступного року Англія розірвала стосунки з католицькою церквою й утворила англіканську церкву, головою якої був проголошений король Англії Генріх VIII, а не Папа Римський. У 1541 році Х’ю Кервен став деканом Герефорда, після чого обійняв ряд адміністративних посад. Коли Марія І Тюдор стала королевою в Англії в 1555 році, він різко зміним релігійні і політичні погляди, погодився з відновленням католицизму. Номінований римо-католицьким архієпископом Дубліна, він був освячений 8 вересня 1555 року Едмундом Боннером. Він також був призначений лордом-канцлером Ірландії, а в 1557 році служив лордом-суддею Ірландії під час відсутності лорда-заступника Ірландії, графа Сассексського.
Коли Єлизавета І Тюдор зішла на трон Англії в 1558 році, лише п’ять ірландських єпископів прийняли Релігійну угоду, одним із них був Х’ю Кервен, що знову різко змінив політичні і релігійні погляди. Він залишався архієпископом Дубліна і лордом-канцлером Ірландії до 1567 року, але був звинувачений у «моральному правопорушенні» Х’ю Брейді та Адамом Лофтусом, очевидно, через його небажання впроваджувати ключові релігійні реформи. Х’ю Кервен страждав на параліч, і погане здоров’я ускладнювало виконання його обов'язків. У 1564 році він отримав посаду синекура для свого племінника Річарда Бенкрофта в соборі Святого Патріка, Дублін. Сучасники назвали його «безмовним і безглуздим», йому нарешті дозволили піти у відставку в червні 1567 року, коли він став єпископом Оксфорда.
Смерть[ред. | ред. код]
Він помер у своєму домі в Свінбруку в жовтні 1568 року і був похований у церкві Святого Іоанна Хрестителя, Берфорд. Оксфордська єпархія залишалася вакантною до 1589 року, коли єпископом став Джон Андерхілл.
Джерела[ред. | ред. код]
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (листопад 2023) |
- Cranfield, Nicolas S (2008). Bancroft, Richard (Online ed.). Oxford DNB.
- Walshe, Helen Coburn (2008). Curwen [Coren], Hugh. Oxford DNB.
- Murray, James (2009). Enforcing the English Reformation in Ireland: Clerical Resistance and Political Conflict in the Diocese of Dublin, 1534 - 1590. Cambridge University Press. ISBN 978-0521770385.
- John D'Alton, Memoirs of the Archbishops of Dublin (Dublin, 1838).
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.