Хакама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наречений у штанах хакама.

Хака́ма (яп. 【袴】, はかま, [hakama], «штани») — традиційні японські довгі, широкі, шаровароподібні штани. Різновид штанів-спідниці, шароварів. Відомі з VII століття. Носилися як чоловіками, так і жінками, переважно представниками світської влади та духовенством. Поділялися на різні види. Виготовлялися з конопель, бавовни, шовку та інших тканин. Форма, колір, тканина й візерунки штанів залежали від епохи та статусу носія[1]. У XIII — XVII століттях були частиною військовою костюму хітатаре. З кінця XVI ст. носилися самураями в парі з наплічницею катаґіну як нижня частина офіційної форми камішімо («верх-низ»)[2]. У новітню добу — складова жіночого одягу на випускний чи церемонію повноліття, чоловічого шлюбного одягу, костюмів шінтоїстського жрецтва та буддистського чернецтва, спортивної форми майстрів та учнів бойових мистецтв тощо. До поширення західного одягу в Японії в XIX столітті словом «хакама» японці позначали будь-які штани.

Різновиди[ред. | ред. код]

  • Довгі (長袴, наґахакама) — офіційні штани домодерного часу. Складова парадного одягу аристократії та самурайства. Холоша таких штанів була у півтора-два рази довше за довжину ноги, інколи мала затяжки на кінці[2][3].
  • Звичайні (平袴, хірабакама) — повсякденні штани, скорочені довгі хакама. Холоша доходила до ступні й, зазвичай, не мала затяжок. Носилися в парі з наплічницею катаґіну[4].
  • Половинчасті (半袴, хамбакама) — інша назва звичайних хакама у XVI cт.[4].
  • Обрізані (切袴, кіріхакама) — інша назва звичайних хакама[4].
  • Малі (小袴, кобакама) — інша назва звичайних хакама у XVI cт.; також короткі штанів, холоша яких доходила до середини гомілки[4].
  • Сашінукі, або шаровари (指貫, сашінукі) — широкі хакама, холоші яких зав’язуються знизу у кісточок мотузком. Атрибут одягу придворних з VIII ст[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Шаровари // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... С. 568.
  2. а б Хакама // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... С. 549.
  3. Dunn, C. J. Everyday life in traditional Japan... — P. 21-22.
  4. а б в г Хамбакама // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа... С. 544.

Бібліографія[ред. | ред. код]