Ханас Степан
| Степан Ханас | |
|---|---|
| Старший вістун | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 15 березня 1910 |
| Смерть | невідомо ? |
| Alma Mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Псевдо | «Ярий», «Палій», «Камінь», «Директор» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  ОУН УПА |
| Командування | |
| шеф канцелярії при команді ТВ-27 «Бастіон» | |
Степа́н Хана́с (псевдо: «Ярий», «Палій», «Камінь», «Директор») (* 15 березня 1910, с. Башня Долішня, Любачівський повіт — ?) – діяч УПА, шеф канцелярії при команді ТВ-27 «Бастіон».
Народився 15 березня 1910 року в селі Башня Долішня Любачівського повіту в сім'ї священника.
Навчався в народній школі, а згодом у гімназії. 2 роки навчався у Перемишльській греко-католицькій семінарії, але її покинув та продовжив навчання у ремісничій бурсі у Львові, вивчав міжнародну торгівлю.
Очолював філію «Маслосоюзу» на Ярославщині.
У 1939-1940 учителював у селі Борова Гора на Любачівщині, був заарештований більшовиками та утримувався в Бригідках у Львові. Звільнений у зв'язку з початком радянсько-німецької війни. У 1943 році перейшов до Любачівського повіту, вступив до новоствореної чоти «Крука», яка за короткий час в люблинецьких лісах приєдналася до куреня «Месники» під керівництвом «Залізняка». Тут став політвиховником у першій сотні Івана Шиманського «Шума». (Згідно з «Партизанськими дорогами…» у третій сотні «Месники-3», під командуванням того ж «Шума», з квітня 1945 по квітень 1946)[1].
Навесні 1945 року коротко був чотовим у другій сотні «Біса», згодом працював у штабі куреня як заступник курінного «Залізняка», а від початку літа 1945 до 1947 виконував обов'язки секретаря (шефа канцелярії) в штабі куреня.
В 1947 восени рейдував разом з командиром сотні Григорієм Мазуром «Калиновичем» на захід. На польсько-чеському пограниччі їх група попала на чеську засідку. За деякими твердженнями, загинув на місці, за іншими — поранений попав у полон, згодом був депортований до Польщі і розстріляний у Варшаві разом з сотенним «Калиновичем». Однак його прізвища серед українців, засуджених до смертної кари, страчених і померлих у в'язницях Польщі в 1944–1956 роках, немає.
- ↑ Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2012.
- Півстоліття у невідомості: хто пам'ятає стрільця «Каменя»?//Гаврилів Володимир, «Високий замок», 27 червня 1997, 4. с.
- «Спогади. Один набій з набійниці» Андрій Кордан.Бібліотека Закерзоння. Том 4.Торонто-Львів. 2006
- Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5