Харко Петро Вікентийович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харко Петро Вікентийович
Народження 30 листопада 1871(1871-11-30)
Смерть невідомо
Країна
(підданство)		  Російська імперія
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність архітектор, реставратор
CMNS: Харко Петро Вікентийович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Харко.

Петро Вікентійович Харко (Харько[1]) (30 листопада 1871, Конотоп — ??? після 1917) — російський архітектор, дизайнер, реставратор, один з майстрів московського модерну.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

У 1890 році П. Харко вступив до Московського училища живопису, ліплення і зодчества, яке закінчив у 1898 році зі званням некласного художника архітектури.

Архітектор працював переважно в стилі модерн. Співпрацював з художником-реставратором Ф. К. Макаровим. У 1904 році спроектував церкву з дзвіницею на цвинтарі села Гвоздіно поблизу Орєхова-Зуєва.[2]

Потомствений почесний громадянин. Мешкав у власному будинку на розі Великого і Малого Козихінських провулків.

За припущенням мистецтвознавця Марії Нащокіної, зодчий пережив Жовтневий переворот, адже в родині його родичів у Підмосков'ї зберігаються спроектовані П. К. Харко спеціально для своєї квартири меблі.[2]

Споруди[ред. | ред. код]

Москва, Вадковський провулок, 7/37, Посольство Святого Престолу
  • Корпуси чайоразвесочної фабрики «Торгово-промислове товариство наступник Олексія Губкіна А. Кузнєцов і К», за участю С. М. Жарова (1901, Москва, Нижня Сиромятнічеська вулиця, 11 стр. 1)[3][Комм 1];
  • Ремонт і реставрація окремих приміщень головного садибного будинку князів Юсупових (1901, Архангельське);
  • Особняк І. А. Калініна (1902, Москва, Бакунінська вулиця, 4);
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці Карінкінської старообрядницької громади (1902, Москва, Великий Факельний провулок, 18, стр. 1, у дворі)[4];
  • Особняк А. М. Бабушкіна (1902, Москва, Садовницька вулиця, 61);
  • Каплиця Микити Великомученика в Гвоздня (1904, 1 км на південь від д. Чьолохово Єгор'євського району Московської області), зламана в 1930-х роках; відновлена в 2003 році[5];
  • Особняк А. В. Маркіна (1905, Москва, Вадковський провулок, 7/37 — Тихвинська вулиця, 37/7);
  • Прибутковий будинок (1906, Москва, провулок Васнєцова, 14);
  • Прибутковий будинок (1906, Москва, Старопіменовський провулок, 8);
  • Прибутковий будинок (1906, Москва, Міщанська вулиця, 9/14);
  • Каплиця при Московських Скотопромислової і м'ясної біржах (бойнях) (1906, Москва, Сибірський проїзд, 2), не збереглася[6];
  • Прибутковий будинок В. Н. Суботіна (1907, Москва, Малий Козихінський провулок, 8);
  • Павільйон Товариства акліматизації тварин і рослин (1908, Москва, Конюшківська вулиця, 31);
  • Дзвіниця і ворота церкви Покрова Пресвятої Богородиці Каринкінської старообрядницької громади (1909, Москва, Великий Факельний провулок, 18);
  • Ремонтні роботи в московському будинку князів Юсупових (1900-ті, Москва, Великий Харитонєвський провулок, 21);
  • Перебудова і зміна фасаду будинку А. А. Оттен (1900-ті, Москва, Леонтіївський провулок, 20);
  • Прибутковий будинок С. К. Богоявленського (1911, Москва, Фурмановий провулок, 10, права частина);
  • Каплиця Серафима Саровського при подвір'ї Троїцького Серафимо-івеєвського монастиря (1911—1912, Москва, проспект Миру, 20, корп. 2), перебудована[7];
  • Прибутковий будинок С. І. Пузенкова (1912, Москва, Малий Козихінський провулок, 10, у дворі);
  • Прибутковий будинок (1913, Москва, Перший Неопалимовський провулок, 16);
  • Прибутковий будинок (1917, Москва, Бакунінська вулиця, 6 стр. 1).

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тут і далі проекти та споруди дані по М. В. Нащокін, з необхідними доповненнями та уточненнями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ {{{Заголовок}}}.
  2. ↑ а б в Нащокина, 2005, с. 427.
  3. ↑ Реестр памятников истории и культуры. Официальный сайт «Москомнаследия». Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 20 грудня 2009.
  4. ↑ Церковь Покрова Пресвятой Богородицы Каринкинской старообрядческой общины. Храмы России. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  5. ↑ Часовня Никиты Великомученика в Гвоздне. Храмы России. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  6. ↑ Часовня при Московских скотопромышленной и мясной биржах. Храмы России. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  7. ↑ Часовня Серафима Саровского при подворье Троицкого Серафимо-Дивеевского монастыря. Храмы России. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харко_Петро_Вікентийович&oldid=40899798