Хатанзька затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатанзька затока
рос. Хатангский залив
Kara sea2KH.PNG
Червоним позначено Хатанзьку затоку
73°32′ пн. ш. 108°26′ сх. д. / 73.533° пн. ш. 108.433° сх. д. / 73.533; 108.433Координати: 73°32′ пн. ш. 108°26′ сх. д. / 73.533° пн. ш. 108.433° сх. д. / 73.533; 108.433
Частина від Море Лаптєвих
Океан Північний Льодовитий океан
Море Море Лаптєвих
Прибережні країни Росія Росія,
Красноярський край,
Республіки Саха Якутія
Довжина 220 км
Ширина 54 км
Максимальна глибина 29 м
Середня глибина 29 м
Вливаються
  • Журавльова, Підкам'яна, Нова, Гусиха, Велика Балахня, Хатанга, Попігай, Тикян-Юрях
  • Острови Великий Бегічів (1764 км²)
    Міста та поселення Синдаско (496 осіб, 2010)
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2022569
    Хатанзька затока. Карта розташування: Республіка Саха
    Хатанзька затока
    Хатанзька затока
    Хатанзька затока (Республіка Саха)

    Ха́та́нзька зато́ка (зато́ка Ха́танга, рос. Хатангский залив) — затока моря Лаптєвих, в Красноярському краї та Республіці Саха Якутія (Росія).

    Географія[ред. | ред. код]

    Затока розташована на північному сході Красноярського краю (більша її частина) та північному заході Республіки Саха Якутія (менша частина). Вона утворюється при впадінні річки Хатанги.

    Довжина затоки становить до 220 км, найбільша ширина — 54 км.

    При виході в море Лаптєвих, лежить Великий Бегічів острів, який розділяє затоку на дві протоки: Північну (завширшки 13 км) та Східну (завширшки 8 км).

    Найбільша глибина затоки — 29 м. Узбережжя високе, обривисте, посічене кручами, малозаселене. На півострові Хара-Тумус, східного узбережжя затоки, розташоване чи не єдине селище Синдаско, із постійним населенням — 496 осіб (2010). Тут же, у східній частині затоки, розташована бухта Кожевнікова. Висота припливів становить близько 1,4 м. Переважну більшість року затока вкрита кригою.

    В затоку впадає кілька десятків річок, найбільші із них (із заходу на схід):[1][2] Журавльова (105 км), Підкам'яна (163 км), Нова (90 км), Гусиха (135 км), Велика Балахня (532 км), Хатанга (1636 км), Попігай (532 км)[3], Санга-Юрях (76 км), Семиєрискай (82 км), Тикян-Юрях (~115 км).

    Острови[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Річки басейну Камчатської затоки / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
    2. Аркуш карти S-49,50 Юрюнг-ХаяМасштаб: 1:1 000 000. Видання 1987 р.
         Аркуш карти S-47,48 оз. ТаймырМасштаб: 1:1 000 000. Видання 1986 р.
    3. Річка впадає в розширення гирла Хатанги.

    Посилання[ред. | ред. код]