Хейке моноґатарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герої «Хейке моноґатарі»: Двобій літнього Кумаґая Наодзане з молодим Тайра но Ацуморі. Уособлення швидкоплинності життя.
Герої «Хейке моноґатарі»: Насу Йоїті — легендарний лучник роду Мінамото, ворогів Тайра. Зразок самурайської звитяги.

Хейке моноґатарі (яп. 平家物語, へいけものがたり, «Повість про дім Тайра»[1]) — пам'ятка класичної японської літератури, епічна повість жанру воєнної моноґатарі 13 століття періоду Камакура.

Короткий опис[ред.ред. код]

Твір розповідає про злет і падіння самурайського роду Тайра у 2-й половині 12 століття: встановлення диктатури Тайрою но Кійоморі та загибель його роду під час війни Мінамото і Тайра. Твір проникнутий буддистською ідеєю непостійності і плинності буття, цінностей, багатсва і слави.

Автор і точний рік укладання повісті невідомий. Тогочасне джерело «Записки від нудьги» вказують, що повість написав Сінано Дзенсю Юкінаґа[2], проте переконливих доказів цієї версії не знайдено.

У 13 столітті твір активно переписувався японськими поціновувачами літератури і не мав сталої кількості томів чи сувоїв. Лише у середині 16 століття з'явилося 12-томне видання ченця Какуїті з коментарями, яке стало зразковим. На його основі повість видавадался у 17 — 19 столітті, в період Едо, і продовжує видаватися по сьогодні[3].

Мова повісті змішана — старояпонські слова записані японською каною і китайськими ієрогліфами.

Текст повісті був покладений на музику мандірівними музикантами сліпцями біва-хосі, які популяризували його по всій середньовічній Японії.

«Хейке моноґатарі» всебічно вплинула на розвиток японського мистецтва: літератури, театру, малювання. Повість також сприяла формуванню самурайської парадигми цінностей.

Твір є обов'язковим для вивчення в японських середніх і вищих школах. Частини повісті школярі вивчають напам'ять.

«Хейке моноґатарі» перекладено багатьма іноземними мовами, крім української.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Також відома як «Дзідзьо моноґатарі» (яп. 治承物語, じしょうものがたり, «Повість про війну року Дзідзьо») або під скороченою назвою «Хейґо» (яп. 平語, へいご)
  2. Японською: 信濃前司行長.
  3. Видозміненою і розширеною середньовічною версією повісті є «Ґенмпей суйтай-кі» (源平盛衰記) у 48 томах.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • 天草版『平家物語』の原拠本、および語彙・語法の研究(研究叢書 376)/ 近藤政美著. 大阪 : 和泉書院 , 2008.3
  • 天草版平家物語の基礎的研究 / 清瀬良一著. 広島: 渓水社, 1982.
  • 軍記と武士の世界 / 栃木孝惟著. 東京: 吉川弘文館 , 2001.
  • 平家物語 : 批評と文化史(軍記文学研究叢書 7 / 山下宏明編. 東京: 汲古書院, 1998.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]