Хмарна архітектура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хмарна архітектура (англ. Cloud Architecture) — це дизайн та організація компонентів хмарної інфраструктури, яка забезпечує доступ до обчислювальних, мережевих та сховищ даних через Інтернет. Це включає в себе розподілені обчислювальні ресурси, такі як сервери та сховища даних, які можуть бути використані за вимогою, а також різні сервіси та програмне забезпечення, які надаються як послуги.

Основні характеристики хмарної архітектури включають: Розподілені ресурси: Хмарні архітектури зазвичай базуються на розподілених обчислювальних та мережевих ресурсах, що дозволяє ефективно використовувати ресурси на вимогу.

Еластичність: Хмарні ресурси можуть масштабуватися вгору або вниз в залежності від навантаження та потреб користувачів. Це дозволяє підтримувати оптимальну продуктивність та ефективність в умовах змінного навантаження.

Самообслуговування: Користувачі можуть самостійно використовувати та керувати ресурсами через веб-інтерфейси або API, без необхідності прямого втручання адміністраторів.

Віртуалізація: Використання віртуалізації дозволяє розділяти фізичні ресурси на віртуальні екземпляри, що забезпечує більшу гнучкість та ефективність в управлінні ресурсами.

Висока доступність: Хмарні архітектури зазвичай реалізують механізми автоматичного відновлення та резервування, що забезпечує високу доступність та надійність системи.

Мульти-тенантність: Хмарні ресурси можуть бути використані декількома користувачами одночасно, що дозволяє ефективно використовувати ресурси та знижувати витрати.