Хомик Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Хомик
Загальна інформація
Народження 29 вересня 1923(1923-09-29)
с. Пулави, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Смерть 12 грудня 1950(1950-12-12) (27 років)
с. Сукіль, Болехівська міська рада, Івано-Франківська область
Псевдо Михась, Рибалка, Роман, Ромко
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПАOUN-B-01.svg ОУН
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки

Золотий Хрест Бойової Заслуги 2 класу — 20.07.1950 Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Хомик Дмитро Михайлович (Михась, Рибалка, Роман, Ромко; 29 вересня 1923, Пулави, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща – 12 грудня 1950, с. Сукіль, Болехівська міська рада, Івано-Франківська область) – лицар Золотого хреста бойової заслуги УПА 2 класу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта – 4 класи народної школи. За фахом – швець. Неодружений. Симпатик ОУН із 1942 р. У 1943 р. забраний німцями до «Бавдінсту» у м. Переворськ (тепер – місто Підкарпатського в-ва, Польща), де відслужив рік і повернувся додому, відтак два місяці перебував на примусових оборонних роботах, звідки втік.

У лавах збройного підпілля ОУН із квітня 1944 р. Стрілець місцевої самооборони (04.1944-15.03.1946), мінометник (03.-04.1946), а відтак зв’язковий почоту (04.1946-15.08.1947) сотні УПА «Хріна», охоронець командира ТВ 24 «Маківка» (15.08.1947-10.09.1949), стрілець кур’єрської групи Проводу ОУН в Україні, яка доставила підпільну пошту за кордон до ЗП УГВР (10.09.-1.12.1949).

Закінчив американську розвідувальну школу в Західній Німеччині.

31 травня 1950 у складі групи з чотирьох кур'єрів, якою керував Михайло Дуда-«Громенко», був скинутий на парашутах на території УРСР біля с. Танява Болехівського району на Івано-Франківщині.

Загинув у криївці, застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога. Старший вістун (8.12.1947), булавний (10.09.1949); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (1946-1947), Золотим хрестом бойової заслуги 2 класу (20.07.1950).

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 273.
  • Архів ЦДВР. – Ф. 9. – Т. 29. – Од. зб. 6.
  • Хома І. У розшуках за могилою друга // Вісті комбатанта. – 1973. – Ч. 5-6 (67-68). – С. 10-16.
  • Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2013. – С. 821-822.