Хорошун Леонід Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорошун Леонід Петрович
Народився 25 квітня 1937(1937-04-25)
Любеч, Україна
Помер 31 грудня 2019(2019-12-31) (82 роки)
Київ
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Національність Українець
Діяльність математик
Alma mater механіко-математичний факультет Київського національного університету (1959)
Галузь Механіка
Заклад Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України
Посада Голова відділу механіки стохастично неоднорідних середовищ
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Батько Хорошун Петро Самойлович
Мати Хорошун Любов Іванівна
Діти Хорошун Тетяна Леонідівна, Яхін Сергій Леонідович
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Хорошун Леонід Петрович (нар. 25 квітня 1937(19370425), Любеч, Україна) — вчений в галузі механіки, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент Національної Академії наук України, лауреат Державної премії УРСР (1988).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 25 квітня 1937 р. в с. Любеч Чернігівської області. Після закінчення у 1959 р. фізико-математичного факультету Київського державного університету і відтоді працює в Інституті механіки імені С.Тимошенка НАН України.

У 1963 р. Л. П. Хорошун захистив кандидатську, а в 1970-му — докторську дисертації. Від 1973 року він працює завідувачем відділу, нині очолює відділ механіки стохастично неоднорідних середовищ. Л. П. Хорошун — член Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки, редколегії міжнародного журналу «Прикладная механика».

Науковий вклад[ред. | ред. код]

На початку 60-х років Л. П. Хорошун запропонував єдину теорію класичної термодинаміки і термодинаміки незворотних процесів, що базується на двох формах представлення приросту внутрішньої енергії системи. На її основі досліджено загальні закономірності реологічних співвідношень і теорії пружнов'язкопластичного деформування та зміцнення матеріалів з урахуванням прихованої енергії деформації. У цей же час методом комплексних потенціалів він дає представлення розв'язку рівнянь плоских фізично-нелінійних задач теорії пружності і в'язкопружності та досліджує вплив фізичної нелінійності на концентрацію напружень біля криволінійних отворів.

Подальші роки пов'язані з розробкою ученим теорії прогнозування ефективних фізико-механічних властивостей композитних матеріалів і рідинно-дисперсних сумішей стохастичної структури. Запропоновано одноточкове наближення і метод умовних моментів для розв'язку статистично нелінійних диференціальних рівнянь деформування і теплопровідності структурно-неоднорідних середовищ. Леонід Петрович дослідив закономірності впливу компонентів і параметрів мікроструктури на ефективні властивості шаруватих матеріалів, матеріалів, зміцнених дисперсними частинками, односпрямованими і багатоспрямованими неперервними і дискретними волокнами, матеріалів, ослаблених стохастично розташованими порами і тріщинами.

На основі стохастичних рівнянь механіки і термодинаміки для структурно-неоднорідних середовищ Л. П. Хорошун побудував уточнені варіанти теорії пружних насичених рідиною середовищ, рівнянь двотемпературної теплопровідності і двокомпонентних пружних сумішей. Встановлено узагальнений закон Дарсі, що враховує пружність твердої фази. Визначено коефіцієнти рівнянь двофазних середовищ через фізико-механічні властивості фаз і геометрію структури. Досліджено ефекти, зумовлені двофазністю у пружних сумішах і насичених рідиною масивах.

Ідеї і моделі механіки композитних матеріалів, запропоновані вченим, продовжені у циклі робіт, присвячених шаруватим пластинам і оболонкам. Розроблено новий метод побудови прикладної теорії шаруватих пластин і оболонок, що базується на уявленні про однорідний у площині напружено-деформівний стан тонкостінного елемента довільної за товщиною структури. Одержано рівняння без урахування і з урахуванням поперечних дотичних напружень, визначено приведені жорсткості шаруватого тонкостінного елемента, досліджено задачі статики, динаміки і стійкості.

На початку нового тисячоліття Л. П. Хорошун зацікавився фундаментальними питаннями макроекономіки і створенням математичних моделей динаміки виробництва, грошей і цін. Він запропонував новий принцип побудови теорії виробничих функцій, що базується на формулюванні фізично наочних диференційних рівнянь динаміки виробництва у матеріальній формі для закритої і відкритої економіки, які враховують продуктивність, амортизацію і накопичення реального капіталу.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Перу вченого належить понад 290 наукових праць, у тому числі 10 монографій.

  • К основам термомеханики пористых насыщенных сред // Прикладная механика. — 1988.- Т.24, № 4. — С.3 −13.
  • К теории изотропного деформирований упругих тел со случайными неоднородностями // Прикладная механика. — 1967.- Т.3, № 9. — С.12 −19.
  • Математические модели и методы механики стохастических композитных материалов // Прикладная механика. — 2000.- Т.36, №.10 — С.30 −62.
  • Метод условных моментов в задачах механики композитных материалов // Прикладная механика. — 1987.- Т.23, №.10 — С. 100–108.
  • Методы теории случайных функций в задачах о макроскопических свойствах микронеоднородных сред // Прикладная механика. — 1978.- Т.14, № 2. — С.3 −17.
  • О математической модели неоднородного деформирования композитов // Прикладная механика. — 1996.- Т.32, № 5. — С.22 −29.
  • О построении уравнений слоистых пластин и оболочек // Прикладная механика. — 1969.- Т.14, № 10. — С. 3 −21.
  • Основы микромеханики повреждаемости материала. 1. Кратковременная повреждаемость. // Прикладная механика. — 1998.- Т.34, № 10. — С. 120–127.
  • Построение уравнений механики сплошной среды на основе потенциала Леннард-Джонса // Прикладная механика. — 1995.- Т.31, № 7. — С.25 −37.
  • Прогнозирование термоупругих свойств материалов, упрочненных однонаправленными дискретными волокнами // Прикладная механика. — 1974.- Т.10, № 12. — С. 23-30.
  • Термодинамические основы реологии // Прикладная механика. — 1965.- Т.1, № 1. — С. 92-97.
  • Упругие свойства материалов, армированных однонаправленными короткими волокнами // Прикладная механика. — 1972.- Т.8, № 12. — С.86 — 92.
  • Дискретизация плоской задачи о растяжении тела с трещиной при нелинейном законе деформирования // ПРИКЛАДНАЯ МЕХАНИКА, Том 46, № 11, 2010
  • К основам теории упруго вязкопластического деформирования и упрочнения материалов // ПРИКЛАДНАЯ МЕХАНИКА, Том 44, № 2, 2008
  • Основы микромеханики повреждаемости материала. 2. Длительная повреждаемость // ПРИКЛАДНАЯ МЕХАНИКА, Том 43, № 2, 2007
  • Построение динамических уравнений электромагнитомеханики диэлектриков и пьезоэлектриков на основе двухконтинуумной механики, Фізико-математичне моделювання та інформаційні технології 2006, вип. 3, 177–198
  • Системная модель двухконтинуумной механики диэлектриков как основа электродинамики и теории мирового эфира, Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 2 109
  • Математические модели динамики производства в макроэкономике, Математичні методи, моделі, проблеми i технології дослідження складних систем, 2002
  • Математическая модель динамики денег и цен в макроэкономике при простом воспроизводстве — доклады НАН Украины, 2002

Сім'я[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вісник НАН України. — 2007. — N 4.